Угорщина знову виступила проти європейської спільної політики щодо енергетичного ембарго на Росію, чим ще раз підкреслила свою незалежність у виборі стратегій і підходів до енергетичної безпеки
Міністр закордонних справ Петер Сійярто офіційно повідомив, що його країна ветувала рішення Ради Європейського Союзу щодо подальших кроків у сфері енергетики, зокрема — закликів до заборони постачання російського газу та нафти. Це стало шоком для частини європейських політиків, які сподівалися на більш одностайну та активну політику ЄС у санкційному тиску на Кремль. За словами Сійярто, уряд Угорщини виступає проти будь-яких спроб Брюсселя нав’язувати країнам-членам обов’язкові обмеження у закупівлі енергоресурсів у Росії, адже це, на його думку, порушує національний суверенітет і підриває енергетичну безпеку країни. Очільник МЗС наголосив, що енергетична політика є внутрішньою компетенцією кожної країни, і жоден зовнішній орган безпосередньо не повинен втручатися у цю сферу. Він акцентував, що плани Єврокомісії щодо повного зняття імпорту російських газу й нафти загрожують незалежності Угорщини у енергетичних питаннях, адже вартість і джерела постачання залишаються важливими для забезпечення безперебійної роботи національної економіки. Пояснюючи свою позицію, Сійярто зазначив, що у світлі останніх загострень на Близькому Сході та зростання напруженості у регіоні він вважає недоцільним розглядати будь-які нові енергетичні санкції та обмеження. Натомість, він пропонує утриматися від прийняття радикальних рішень, які здатні посилити кризову ситуацію на енергетичному фронті європейського союзу. Нагадаємо, що напередодні 16 червня відбулося засідання Ради ЄС з енергетичних питань у Люксембурзі. Там обговорювалися шляхи поступового відмовлення від російських енергоносіїв, що все ще залишаються для деяких країн основним джерелом постачання. Більше того, за інформацією джерел у Брюсселі, Єврокомісія збирається запропонувати конкретні правові механізми для остаточного припинення імпорту російського газу і нафти в межах ЄС. Однак боротьба з залежністю від російських ядерних технологій залишається передовсім складним і глибоко структурованим питанням, яке не так швидко вирішити. Таким чином, позиція Угорщини знову підтверджує її прагнення до незалежної енергетичної політики, яке суперечить загальній курсуванні ЄС. Це знову ставить під питання єдність блока у застосуванні санкцій та демонструє, наскільки складно узгодити інтереси всіх країнах-членів у цьому стратегічно важливому напрямі. Співпраця у віртуальній "енергетичній єдності" з Євросоюзом у цей час здається все менш досяжною — кожна країна прагне захистити свої національні інтереси і поставити на перше місце власну енергетичну безпеку.