Міністерство внутрішніх справ України повідомляє про ще одну тривожну складову процесу репатріації тіл загиблих унаслідок збройного вторгнення Російської Федерації
За словами очільника відомства Ігоря Клименка, під час останніх операцій повернення тіл у країну російська сторона передала українській стороні не лише своїх військових, а й змішані тіла з тілесними залишками українських борців. Цей факт викликає не лише глибоке занепокоєння, а й підкреслює, наскільки ускладненим і тривалим є процес ідентифікації загиблих, особливо у контексті боротьби за виявлення кожної особистості, яка поліг у цій жорстокій війні. У своєму Telegram-каналі керівник МВС наголошує, що Росія цинічно і свідомо ускладнює цю роботу. За його словами, у останніх репатріаціях українські експерти отримали тіла, які були вкрай пошкоджені, з частинами тіл, що перебували в різних мішках, тоді як у деяких випадках одні і ті ж рештки однієї людини поверталися всюдисіньки, у різні часи. Це ускладнює процес ідентифікації, оскільки кожен уламок вимагає окремої уваги, ретельного розгляду та проведення експертиз. Клименко підкреслює, що цей процес – кропіткий і виснажливий для українських фахівців. Спеціалісти-лаборанти та слідчі працюють на межі можливого, іноді повторюючи один і той самий аналіз для підтвердження особистості. Важливо зазначити, що ідентифікація тіл є складною і тривалою процедурою через стан пошкоджень і фрагментарність решток. Крім того, очевидно, що Росія ще й навмисне ускладнює цю роботу, що веде до затягування процедур і сприяє створенню невизначеності для родин загиблих. Міноборони повідомляє, що після кожної репатріації українські експерти розпочинають кропіткий процес розтину і перевірки тіл. Це включає ретельний огляд, проведення ДНК-експертиз та аналіз усіх деталей, з метою максимально точно ідентифікувати кожного загиблого. Водночас, стан тіл часто залишається надзвичайно важким – залишки тіл повертаються у пошарпаному вигляді, часто у різних мішках і «розкидані» по різних етапах репатріації. Є випадки, коли рештки однієї й тієї ж особи повертаються кілька разів, що ще більше ускладнює роботу експертів. Заступник міністра внутрішніх справ наголосив, що українські спеціалісти роблять усе можливе й неможливе, щоб пришвидшити цей процес і якомога швидше повернути ідентичність кожної людської особистості. У складних умовах лабораторії оснащені сучасною технікою, а експертні групи працюють за суворими протоколами, щоб уникнути помилок і забезпечити максимально точні результати. Однак головною проблемою залишається час – кожна затримка викликає ще більше страждань і болю у родинах загиблих, які понад усе прагнуть побачити останки своїх loved ones з дозволу на гідне поховання. Очільник МВС підкреслює, що для української влади кожна людська особистість – це не статистика, а життя, яке заслуговує на повагу й належне вшанування. «Ми розуміємо біль і очікування родин. Максимально прискорюємо процес ідентифікації, але водночас боїмося, що зуміти зробити цю складну роботу швидко і без помилок стає все важче з кожною великою репатріацією. Можливо, саме цим і є ціль Росії – ускладнювати цю процедуру, затягуючи її і намагаючись знівелювати нашу здатність до швидкого та точного встановлення істини», – наголосив Клименко. Передісторія подій досить драматична. 16 червня українська сторона отримала у рамках перемовин з Москвою ще 1245 тіл загиблих. Міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що процес репатріації в рамках стамбульських домовленостей майже завершено – повернуто понад шість тисяч тіл. Це стало важливою віхою у складних переговорах, що розпочалися 2 червня у Стамбулі, коли Україна і Росія домовилися про передачу «шести тисяч тіл на шість тисяч» та про обміни важкопораненими та молодими військовими. Через цю домовленість виникла широка дискусія щодо стану тіл та можливості їхньої таїмної ідентифікації. Володимир Зеленський відкрито говорив, що із понад шести тисяч тіл, за домовленістю, лише приблизно 15% наразі опізнані. З початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Україна повернула вже 15 801 тіло загиблого, із них майже 9 744 станом на травень 2025-го. Це означає, що сотні родин досі очікують на відповідь, на ім’я, обличчя своїх близьких, що без сумніву є викликом не лише для експертів, а й для усієї системи держави, яка робить усе можливе для законного й гідного повернення та вшанування кожної людської жертви.