Саудівська Аравія здійснила чергову трагічну й неоднозначну дію щодо свободи слова та прав людини, офіційно стративши відомого журналіста Туркі аль-Джассера
Це стало шокуючою новиною для світової громадськості й особливо для правозахисних організацій, котрі стежать за ситуацією у королівстві вже багато років. Міністерство внутрішніх справ країни підтвердило факт страти, яка стала результатом семирічного ув'язнення, що супроводжувалось численними порушеннями прав людини і власне юридичною несправедливістю. Туркі аль-Джассер, автор та колумніст, був однією з головних голосів у Саудівській Аравії, який відважно розглядав чутливі теми, що викликали гнів влади. До них належали права жінок, політична криза під час Арабської весни, глибоке зіткнення з корупцією у вищих ешелонах влади, а також критика існуючого режиму, зокрема королівського двору. Його активна журналістська діяльність обірвалась у 2018 році, коли його заарештували, а згодом піддалися важким катуванням, позбавляли доступу до адвокатів і близьких. За повідомленнями правозахисників, у тюремних стінах він зазнав численних фізичних і психологічних тортур. Основною підозрою, що стала приводом до арешту, було інтернет-активність: аль-Джассер нібито був причетний до ведення відомого акаунту у соцмережі X (колишній Twitter), що публікував викривальні повідомлення щодо корупції в королівській родині та інших владних структурах. Саудівські спецслужби стежили за активністю журналіста, зокрема за його вчинками у мережі, у тому числі за координацією з іноземними та міжнародними середовищами. Особливу тривогу викликала його можливість бути причетним до розкриття й поширення інформації про вбивство колумніста Віденського таблоїда Джамаля Хашоггі в жовтні 2018 року — кримінальної справи, яка не залишила байдужими світову спільноту і засвідчила жорстокі методи саудівського режиму. Міжнародна правозахисна організація Комітет захисту журналістів (CPJ) висловила глибоку свою стурбованість і засудила цей крок. Програмний директор організації, Карлос Мартінес де ла Серна, наголосив: «Страта аль-Джассера не лише є трагічним кінцем життя однієї людини, а й свідченням системних порушень і відсутності відповідальності за права журналістів у Саудівській Аравії. Безкарність за вбивство Хашоггі у 2018 році відкрила безпрецедентний шлях до переслідувань інших незалежних голосів у країні. Більше того, у світової спільноти залишилася відповідальність — забезпечити справедливість і запобігти повторенню таких трагедій». Мартінес де ла Серна підкреслив, що безкарність і ігнорування справедливості лише підсилюють страх у незалежних журналістів і активістів, що борються за свободу слова. Передісторія цієї трагедії має глибокі корені. За даними правозахисних організацій, у 2024 році у Саудівській Аравії було страчено 330 осіб — майже вдвічі більше, ніж за попередній рік, що стало найбільшим показником за останні десятиліття. Цей ритм зростання застосування смертної кари викликає стурбованість та засудження в міжнародних колах. Вже у 2025 році у країні здійснили понад сто стратах, що демонструє тенденцію до жорсткого посилення репресій і залякування тощо. При цьому докази, з якими працює американська розвідка, відверто говорять про те, що високе керівництво Саудівської Аравії, зокрема нинішній кронпринц Мухаммед бін Салман, особисто санкціонував убивство Джамаля Хашоггі у 2018 році. Ця інформація з’явилась у розсекреченому звіті американських спецслужб і стала ще одним підтвердженням того, що високопосадовці країни не бояться порушувати міжнародне право та права людини. Вбивство журналіста, що стало одним із найгучніших у сучасній історії, довгий час залишалося предметом міжнародних розбірок і розслідувань, але до сьогоднішнього дня залишається важливою складовою політичного клімату на Близькому Сході. Підсумовуючи, можна стверджувати: під час, коли світ продовжує боротися за демократію, свободу слова та людські права, ситуація у Саудівській Аравії залишає багато питань і викликає глибоке занепокоєння. Страта Туркі аль-Джассера стає ще одним яскравим свідченням того, що влада країни ігнорує міжнародні норми та цінності, а репресивні механізми й надалі використовуються для придушення будь-якої критики. Світова спільнота знову і знову стикається з викликами забезпечити справедливість і перестати ігнорувати порушення прав людини у цьому регіоні.