США відмовляються підтримувати зниження цінового порогу на російську нафту, що викликало занепокоєння у європейських політиків та аналітиків
Про це повідомляє авторитетне інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на джерела у дипломатичних колах та офіційних структурах. Відмова Вашингтону від цієї ініціативи ускладнює спроби Євросоюзу та Великої Британії застосувати ефективний механізм обмеження доходів Росії від продажу нафти, що є важливою складовою у їхній стратегічній дипломатії щодо підтримки тиску на Москву через економічні санкції. За даними Bloomberg, США виступають категорично проти зниження граничної ціни на російську нафту, що прямо суперечить головним цілям союзників по "Великій сімці" – зменшенню фінансових потоків до російського бюджету, які використовуються для фінансування агресії проти України. Це рішення, за інформацією джерел, значною мірою залежить від політичної волі американського керівництва, зокрема від президента Дональда Трампа, хоча останнім часом адміністрація не демонструє готовності до перегляду своєї позиції, озвученої ще на засіданні міністрів фінансів G7 раніше цього року. Свою відсутність гнучкості у цьому питанні пояснюють прагненням США зберегти контроль над глобальним енергетичним ринком, а також політикою щодо Росії. У той час як Європейський Союз та Британія наполягають на зниженні верхньої межі ціни на російську нафту з поточних 60 доларів за барель до 45 доларів, щоби зменшити доходи Москви і зменшити її можливості фінансувати воєнні операції в Україні, Вашингтон лишається непохитним у своїй позиції. За словами одного з інформаторів Bloomberg, європейські лідери розглядають можливість діяти самостійно і без участі США, знизивши цінову планку без американської підтримки. "Оскільки більшість постачань російської нафти проходять поблизу європейських вод, вони можуть мати певний вплив у рамках такого рішення. Однак, без союзної кооперації, зокрема участі США, ефект буде суттєво менш ефективним," – коментує один із джерел. Ідея полягає у тому, що глибока і скоординована міжнародна угода, зокрема за участю всіх країн G7, могла б значно посилити ефективність санкційних механізмів. Історія навколо цього питання має свою передісторію: як раніше повідомляла "Європейська правда", у рамках 18-го пакету санкцій Європейського Союзу розглядається можливість зниження максимальної цінової межі на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель, щоби обмежити фінансування російської воєнної машини. Водночас, Україна нещодавно звернулась до європейських партнерів із закликом ще сильніше знизити цю цінову межу – до 30 доларів, зважаючи на необхідність максимально посилити тиск на Москву. Передбачаючи можливу відмову США підтримати подальше зниження цінової планки, в ЄС не виключають можливості діяти самостійно та визначатися з цим питанням без учасників з-за океану. Це може стати одним із ключових моментів у новій хвилі санкційних заходів проти Росії, адже всі зусилля спрямовані на те, щоб максимально посилити економічний тиск і зупинити фінансування війни. Однак поки що ситуація залишається напруженою і залишається відкритим питанням, чи зможуть Європа і Великобританія провести власний курс на зниження цінових plafonів без американської підтримки, що ускладнює міжнародну координацію у боротьбі за зниження російських доходів від нафтопродажу.