Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян висловив оптимізм щодо перспектив підписання повномасштабної мирної угоди з Азербайджаном вже до кінця 2025 року
В ході участі у міжнародному форумі GLOBSEC 2025 у Празі він заявив про намір завершити тривалі переговори та розпустити всі структуровані механізми, створені у рамках Мінської групи ОБСЄ, які до останнього часу виконували роль васальної платформи для дипломатичних зусиль щодо врегулювання конфлікту. За словами прем’єра, така перспектива є цілком реалістичною і цілковито відповідає інтересам Єревану. Однак, він наголосив, що важливо врахувати один з ключових нюансів — необхідність гарантувати, що в процесі врегулювання конфлікту не виникне ситуація, коли питання територіальної приналежності Вірменії знову поставитиметься під загрозу після розв’язання окремих аспектів на території Азербайджану. Пашинян підкреслив, що у Баку досі звучать вимоги щодо розпуску структур Мінської групи ОБСЄ, а також невизнання і визнання деяких претензій на території Вірменії мовою близько 60% її суверенної території, яку азербайджанські кола називають “Західним Азербайджаном”. За його переконанням, це цілком матеріалізує територіальні та політичні претензії до Вірменії, які потрібно уникати у рамках будь-якого потенційного договору. "Але головним залишається рішення — підписати мирну угоду та одночасно ліквідувати із системи переговорних платформ ті механізми, що вже не відповідають сучасним реаліям", — сказав Пашинян. Він закликав вірменську сторону прагнути реалізації цієї концепції щонайменше до кінця поточного року, щоб стабілізувати ситуацію та закласти основи для подальшого мирного врегулювання. Одночасно прем’єр запевнив, що Вірменія готова швидко поновити і активізувати переговорний процес із Баку, аби підписати та затвердити кінцевий документ. За його словами, вірменській сторони важливо зберегти рішучість і об’єктивізм, щоб досягнути компромісу, який би задовольнив обидві країни та зняв напругу у регіоні. Загалом слід зауважити, що питання врегулювання конфлікту навколо Нагірного Карабаху й довгострокового мирного договору залишається надзвичайно складним і багатоаспектним. Азербайджан і Вірменія фактично перебувають у стані стану холодної війни вже понад три десятиліття після здобуття незалежності, а ескалація військових дій у 2020 і 2023 роках призвела до критичного втручання та переформатування контрольованих територій. Вірменія наполягає на своїй позиції щодо суверенітету та забезпечення безпеки, у той час як Баку наполегливо просуває свої вимоги щодо визнання “Західного Азербайджану” і розміщення відповідних змін у конституційних документах. Наразі обидві сторони роблять перші кроки на довгому і непростому шляху до мирної угоди, прагнучи подолати історичні образи та забезпечити стабілізацію регіону. Очікується, що наступні місяці стануть вирішальними для визначення подальшого формату взаємин, а також для формування конкретних умов і гарантій, які дасть можливість уникнути нових конфліктів. Українські та міжнародні аналітики приділяють особливу увагу цим процесам, вбачаючи потенціал для довгоочікуваного миру на Кавказі, якщо сторони зможуть знайти компромісне рішення, що враховує інтереси всіх учасників.