Колишній американський дипломат Курт Волкер висловив скепсис щодо перспектив досягнення справжнього миру з Росією
За його словами, ймовірність того, що конфлікт може завершитися взаємним порозумінням і довгостроковою стабілізацією, є дуже низькою. Натомість дипломат наголосив на тому, що слушним кроком у нинішніх умовах є застосування максимально жорсткого фінансового тиску на Кремль з метою зменшення можливості російського керівництва фінансувати війну та утримувати контроль над окупованими територіями. Виступаючи на форумі GLOBSEC-2025 у Чехії 13 червня, Волкер заявив, що для досягнення навіть режиму припинення вогню (без гарантії його тривалості або довгострокового миру) потрібно "задушити" фінансові джерела Путіна. На його думку, саме економічний тиск здатен максимально послабити спроможність російського керівництва підтримувати війну без доходів, які генеруються з нафтового і газового секторів, а також інших джерел, що забезпечують стабільність режиму. Колишній спецпредставник США підкреслює, що Агресії США слід рішуче забезпечувати безперервне постачання військової техніки Україні, зокрема навіть за платною схемою, щоб не створювати додаткового тягаря для американських платників податків. При цьому він вказує, що великий вплив у цьому контексті може відіграти президент Дональд Трамп, який наразі є одним з ключових фігур у політичних дискусіях навколо санкційної політики. Волкер закликає до активнішого посилення української обороноздатності, наголошуючи, що Росія всіляко намагається перегрупувати свої війська і зміцнити свої позиції на тимчасово окупованих територіях. Він запевняє, що метою Заходу не є напад на Росію чи захоплення Москви, але потрібно бути готовими до довгострокового і напруженого протистояння за збереження та повернення українських територій. Коментуючи майбутній законопроект щодо нових санкцій, який наразі перебуває на розгляді у Сенаті США, Волкер критично оцінює попередню політику адміністрації Джо Байдена. За його словами, ще три роки тому санкції були досить лояльними та містили численні винятки, зокрема щодо платежів до російських банків за енергоносії. Це, на думку Волкера, дозволяло Кремлю зберігати фінансову стабільність і не відчувати серйозного економічного тиску, що підсилювало можливості Путіна вести війну. Новий пакет санкцій, за словами дипломата, передбачає більш жорсткі заходи: він зберігає основні обмеження, закриває можливості для обходу санкцій через "тіньовий флот", скасовує попередні винятки й вводить серйозні санкційні механізми для компаній і осіб, що допомагають Росії обходити обмеження. Волкер переконаний, що саме такі заходи здатні створити потужний стримуючий механізм і, у поєднанні з політикою зниження світових цін на нафту, суттєво підірвати економічну базу Кремля і його можливості продовжувати війну. Зазначимо, що підтримку посиленню санкційних кроків у Сенаті висловили кілька сенаторів-республіканців, зокрема Ліндсі Грем, а також деякі демократи, зокрема Річард Блументаль. Вони подали законопроект, що передбачає додаткові заходи економічного тиску на Росію у відповідь на відмову від перемир'я і з метою прискорити припинення конфлікту. Серед пропонованих заходів — запровадження понад 500% мит на товари, імпортовані з країн, які підтримують російську нафту, а також розширення санкційного режиму та посилення контролю за обігом капіталів. Проте, за останніми даними ЗМІ, можливий розбіжність у політичних підходах щодо санкцій. Колишній президент Трамп наразі заявляє про намір пом’якшити деякі з них, водночас підкреслюючи, що у разі необхідності він готовий застосувати нові обмежувальні заходи. Політик наголошує, що санкційний режим ЄС і США повинен бути гнучким і залежити від ситуації на політичній арені та розвитку конфлікту, а не виключно жорстким і безальтернативним. Загалом, експерти сходяться на думці, що посилення економічних санкцій з урахуванням нинішніх реалій — один із найефективніших інструментів для тиску на Кремль і прискорення завершення війни, яку Росія розв'язала проти України. Однак чи вдасться цим заходам досягти бажаного результату і змінити курс російського керівництва, залишається питанням і подальшого розвитку дипломатичного й економічного протистояння.