Генеральна Асамблея ООН закликає до негайного припинення війни у Газі: українська позиція та світова реакція
У четвер, 26 жовтня, Генеральна Асамблея ООН одностайно ухвалила резолюцію, що закликає до негайного і беззастережного припинення військових дій у секторі Гази. Документ, ініційований іспанською делегацією, став черговим сигналом світової спільноти про необхідність зупинити кровопролиття та налагодити гуманітарний коридор для мирного вирішення конфлікту між Ізраїлем і Палестиною. За прийняття резолюції проголосували 149 країн, що становить абсолютну більшість учасників Генасамблеї. Противники документа — все ще досить обережні у своїх позиціях держави — виступили проти 12 делегацій, серед яких США, Ізраїль, Аргентина та Угорщина. Також утрималися від голосування представники Албанії, Румунії, Словаччини та Чехії. Ще 19 країн утрималися від відкритого висловлення позиції. У цілому, Україна підтримала резолюцію, висловивши свою солідарність із міжнародними зусиллями спрямованими на припинення бойових дій у Газі. Це відповідає загальній позиції більшості європейських держав, за винятком Угорщини, яка виступила проти документа. Водночас, українські дипломати разом із колегами з інших країн наголошують на необхідності швидкого та беззастережного припинення вогню з метою збереження людських життів і запобігання гуманітарній катастрофі. Резолюція, що була ініційована Іспанією, закликає до невідкладного виведення ізраїльських військ із сектора Гази і повернення заручників, утримуваних бойовиками ХАМАС. Вона також вимагає скасувати блокаду та забезпечити безперешкодний доступ гуманітарної допомоги для цивільного населення, яке зараз перебуває у безвихідній ситуації. У документі жорстко засуджується використання голоду як метода ведення війни, а також заборона постачання необхідних для виживання предметів, що сприяють зменшенню людських страждань у регіоні. Втім, слід відзначити, що цією резолюцією Генасамблея ООН не має обов'язкової сили, оскільки такі документи є рекомендаційними. Це відображає сутність міжнародних організацій, де більша роль відводиться дипломатичним впливам та дипломатії, а не юридичним зобов’язанням. Важливою подією стало й те, що минулого тижня США наклали вето на аналогічний проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, який також закликав до припинення вогню та допуску гуманітарної допомоги до Гази. Вашингтон аргументував свою позицію тим, що ця резолюція могла б підірвати зусилля США у посередництві щодо досягнення перемир’я та стабілізації ситуації. Це викликало гостру критику з боку багатьох країн-членів ООН і міжнародних громадських організацій, які підкреслюють необхідність зупинити гуманітарну кризу у регіоні. Щодо реакції ізраїльської сторони, то постпред країни при ООН Дані Данон засудив недавні дії ХАМАСу, зокрема, убивство щонайменше п’яти співробітників гуманітарних місій. Він також висловив незадоволення позицією Генасамблеї щодо конфлікту, назвавши її недостатньо жорсткою та недостатньо орієнтованою на захист ізраїльських інтересів. Це вкотре підкреслює, наскільки протилежні погляди на цю кризу мають країни, що беруть участь у дипломатичному процесі. Загалом, впродовж останніх місяців конфлікт у Газі залишається одним із головних викликів для світової дипломатії. Резолюція Генасамблеї ООН є черговим нагадуванням, що навіть при відсутності юридичної обов’язковості, міжнародна спільнота підтримує необхідність негайних і беззастережних заходів для збереження людських життів і приходу миру. Україна, яка традиційно виступає за дипломатичні рішення та людяність у конфліктах, вкотре закликає до співпраці та спільних зусиль у пошуку довгострокових рішень, що сприятимуть стабілізації регіону та запобіганню нових гуманітарних катастроф.