Європейський Союз розглядає введення нових санкцій проти китайських фінансових установ, які, на думку Брюсселя, сприяють обходу існуючих торговельних обмежень щодо Росії
Ці наміри оприлюднені агентством Bloomberg, яке посилається на внутрішні документи, із якими ознайомився журналістський колектив. Відповідно до отриманих матеріалів, санкціонування можуть торкнутися двох невеликих банків, розташованих у регіоні, що межує із Росією. Наразі імена цих банків не розголошуються, оскільки офіційне рішення ще не було опубліковане. За інформацією з документів, які потрапили в розпорядження Bloomberg, запропоновані заходи передбачають заборону на всі операції фінансових установ із даними банками – з метою недопущення їхньої участі у транзакціях з Росією. Вони нібито виступають посередниками у обході санкцій Євросоюзу, допомагаючи Москві проводити міжнародну торгівлю "шляхом обробки транзакцій або надання експортного фінансування для торгових операцій", що є вкрай чутливим під час нинішніх обмежених умов. Окрім того, у внутрішніх документах підкреслюється, що деякі з цих банків також займалися послугами з обігу криптовалюти, які Москва може використовувати, щоб обійти західні санкції, що накладені на неї у відповідь на повномасштабну агресію проти України. Представник Європейської комісії, в свою чергу, уникає конкретики, відмовляючись від коментарів щодо змісту внутрішніх документів, посилаючись на їхню конфіденційність. Разом з тим, у планах Євросоюзу – не лише запровадження обмежень щодо двох згаданих банків, а й, ймовірно, додавання до списку підсанкційних ще кількох китайських компаній, що вже перебувають під дією санкцій Євросоюзу. Це пояснює прагнення Брюсселя посилити свою економічну і дипломатичну відповідь на спроби Росії обійти міжнародні обмеження. Китай, у свою чергу, позиціонує себе як так звану "нейтральну сторону" у конфлікті між Росією та Україною, намагаючись мінімізувати критику з боку Заходу щодо своїх зв'язків із Москвою. Проте, на Заході вважають, що тісна співпраця Пекіна з Москвою надає Росії значущу економічну і дипломатичну підтримку, що ускладнює здійснення санкційної політики і підсилює геополітичний ризик. Це підкреслюється тим, що Китай активно зберігає і посилює економічні зв'язки із Москвою, незважаючи на критику з боку західних країн. На фоні дипломатичних конфліктів та санкційної політики ЄС, варто також відзначити, що у рамках нових 18-го пакета санкцій проти Росії Брюссель запропонував знизити верхню межу ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель. Це викликало критику з українського боку, адже наша країна закликає знизити цю межу ще значніше – до 30 доларів, щоб ще більш ускладнити фінансові можливості Москви у веденні війни. Водночас, у Євросоюзі допускають, що, навіть якщо США не погодяться на подальше зниження цінового коридору, ЄС може діяти самотужки та зменшити ціну незалежно, щоб максимізувати санкційний ефект. Ця динаміка відбувається у контексті зростаючої напруги щодо обмежень та можливої ескалації у санкційній політиці. Оголошення про нові обмеження та заходи показує, що Захід посилює свої зусилля у боротьбі із обходами санкцій, намагаючись ускладнити Росії доступ до міжнародних фінансових та економічних ресурсів. У тому числі, з метою зменшити її спроможність вести військові дії, що є головним пріоритетом для багатьох країн, зокрема України, яка наполягає на застосуванні більш рішучих інструментів для тиску на Москву. На цьому тлі особливу увагу привертає питання міжнародної солідарності та здатності Європи діяти єдиним фронтом у збереженні санкційної політики, незважаючи на труднощі та можливі зовнішні впливи. Залишається відкритим питання, наскільки швидко і ефективно Брюссель зможе реалізувати наміри щодо обмежень проти українських та китайських фінансових інституцій, та як це вплине на зовнішньополітичну ситуацію в регіоні і у всьому світі.