Розгортання дипломатичної гри: Келлог озвучує амбіції щодо завершення війни та повернення Росії до міжнародних структур
Спеціальний представник президента США з питань України, Кіт Келлог, нещодавно зробив сенсаційну заяву під час форуму у Брюсселі, яка одразу привернула увагу міжнародної спільноти. За його словами, Вашингтон прагне не лише покласти край збройному конфлікту на українській землі, а й прагне повернути Росію на шлях дипломатії та співпраці через «повернення до Ліги Націй» — історичної міжнародної організації для підтримки миру та безпеки. Говорячи з трибуни Форуму Німецького фонду Маршалла, Келлог наголосив, що США мають чітке уявлення про те, яким може і має бути остаточне рішення конфлікту. За його словами, стратегія передбачає кілька послідовних кроків, перший із яких — припинення вогню саме там, де зараз ідуть активні бойові дії. Відповідно, йдеться про негайне припинення вогню на лінії зіткнення, яке повинно зупинити кровопролиття і дати можливість почати довгострокове вирішення проблем. Далі, у плані США — повернення заручників та полонених, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, зокрема, в районах бойових дій. Ця складова, за словами Келлога, здатна зробити будь-яке перемир'я стабільним і довготривалим, адже повернення полонених стане важливим символом довіри та поступу. Про цілі широкого міжнародного врегулювання дипломат розповів так: «Ми прагнемо до того, щоб повернути Росію до того, що я б назвав Лігою Націй. Це — колективна структура, яка об’єднує країни для співпраці і забезпечення миру. Усі зацікавлені працювати разом, щоб результати цього процесу стали довгостроковими та стабільними для України, Європи і всього світу». Ця заява підкреслює прагнення США і їхніх партнерів знайти компромісний шлях виходу з кризи, однак, додає, — остаточне рішення залежить від обох сторін, і Київ наполягає не на якихось умовах, а на безумовному припиненні вогню. На тлі цих заяв активізувалися припущення і щодо можливих сценаріїв подальших переговорів, з якими була ознайомлена та визначена позиція Києва. Водночас, не все йде гладко. Москва наполягає на своїх умовах, і їхній документ, опублікований наприкінці травня російськими державними інформаційними агенціями, детально викладає російську концепцію мирного врегулювання. Вона передбачає проведення виборів у тимчасово окупованих регіонах, таких як Запорізька, Донецька, Луганська та Херсонська області, і подальше підписання міжнародного мирного договору. Кремль також вимагає, щоб Україна офіційно визнала незалежність цих регіонів, а також визнала Крим, анексований у 2014 році, як частину Російської Федерації. Крім цього, у якості умов для завершення конфлікту пропонується нейтралітет України, відмова від входження до будь-яких військових альянсів і заборона розміщення іноземних військових формувань на її території. Особливо примітною є ідея зробити російську мовою офіційну в Україні, що розглядається Москвою як необхідний крок для забезпечення «гармонійних» відносин на історично складному й багатонаціональному українському просторі. Загострюючи ситуацію, в США та Європі дедалі більша увага приділяється аналізу намірів Росії щодо завершення війни. Зокрема, колишній президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 28 травня зробив неоднозначну заяву, яка викликала багато дискусій у дипломатичних колах. Він повідомив, що через два тижні матиме «відповідь», чи справді «Путін насправді хоче закінчити війну» в Україні. Це натяк на можливу зміну в зовнішньополітичних розрахунках Кремля. У той час, як з однієї сторони тривають дипломатичні перемовини, з іншої — російські представники відстоюють свої позиції. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв у коментарях 3 червня підкреслив, що головною метою їхньої участі у мирних зустрічах у Стамбулі є «забезпечення перемоги Росії», а не досягнення миру у цій війні. Це свідчить про те, що для Кремля дипломатія — це тільки один із інструментів для досягнення стратегічних цілей, а не ціль сама по собі. Отже, перед українською стороною і західними партнерами стоїть складна задача — утримати цей дипломатичний рух у руслі мирного врегулювання та уникнути загрози подальшого ескалаційного сценарію, водночас наполегливо відстоюючи інтереси суверенітету і безпеки України. Водночас, світ уважно слідкує за тим, як у цій грижці складних політичних і дипломатичних ходів з’являються нові нюанси і можливі сценарії розвитку подій, з прагненням знайти шлях до завершення війни та стабілізації ситуації на українській землі.