3 червня українські Суми знову опинилися під прицілом російських військ, які вчинили обстріл із застосуванням реактивної системи залпового вогню “Град”
Ця новина швидко поширилася серед мешканців міста та викликала хвилю тривоги і неспокою, адже раніше обстріли випадково чи цілеспрямовано били по житлових кварталах, знищуючи життя і руйнуючи інфраструктуру. Але тепер умови та масштаби нападу викликають особливий резонанс, враховуючи, що Росія демонструє свою здатність застосовувати більш дальньобійну артилерію у районі прикордонньої зони, яка раніше знаходилася під контролем окупаційних сил чи взагалі була поза зоною безпосередньої близькості до міста. За інформацією, яка надійшла з джерел "Української правди", уранці 3 червня російські війська здійснили ракетний обстріл міста з реактивної системи "Град" калібру 122 мм, робоча дальність якої, за різними даними, коливається від 20 до 40 кілометрів. Згідно з дослідженнями експертів і повідомленнями правоохоронних органів, цей удар був спрямований по центру міста, по автівкам, які стояли на світлофорах у центрі, і призвів до трагедії – пораненими та загиблими вже сьогодні стали три дорослих і один семирічний дитина. Останню, Машу, з уламком у легені, терміново доставили до київського "Охмадиту", що викликало неабиякий резонанс як у місцевих медіа, так і у депутатському середовищі і серед мешканців. Попередньо офіційні повідомлення та місцеві ЗМІ інформували, що росіяни використали реактивну артилерію великої дальності, зокрема систему "Торнадо", яка здатна стріляти на відстань до 120 кілометрів і є більш сучасною та ефективною. Проте, згодом підтвердилося, що ймовірно, ракетний обстріл здійснений саме з системи "Град" або її сучасної модифікації "Торнадо-Г", яка має максимальну дальність польоту близько 40 кілометрів. Це означає, що вогонь з граду був здійснений з території Росії, з районів, розташованих неподалік від сумського кордону, таких як села Синяк, Кульбаки, Новоівановка чи з району Гуєва й Горналі. Це вкотре свідчить про те, що російські війська продовжують демонструвати здатність вести обстріл з бік країни-агресора, обходячи український контроль і реагування. Науковий розбір ситуації дає підстави вважати, що в момент обстрілу росіяни вдалися до цілеспрямованої тактики залякування населення, а також давалися спроби продемонструвати свою здатність вести далекобійний вогонь. Звідси випливає, що застосування "Градів" або подібних систем – це не лише спосіб руйнування об'єктів або знищення військових цілей, а й психологічне навантаження на цивільних, що має на меті дестабілізувати ситуацію в регіоні. Однак, експерти зауважують, що тактика обстрілів міста, з використанням ракет великої дальності, поки що не стала масовою та систематичною. Це швидше спосіб нагнітання напруженості, психологічного тиску на мешканців і політичного тиску на українські власті. Втім, ці дії мають цілком конкретний цільовий вплив – змусити українське керівництво переглянути свої позиції та піддатися на вимоги чи пропозиції силоподібних сил. За даними, отриманими з правоохоронних структур і підтвердженими в Офісі генерального прокурора, цей удар був здійснений з території Росії. Це підсилює припущення, що окупанти активно використовують здатність наносити удари по українських містах, при цьому обираючи місця запуску з районів, що межують з нашими кордонами, — з півночі та сходу. Відмінною особливістю такого підходу є те, що Україна поки що не має достатньої можливості швидко виявляти і переривати ці атаки, що створює додаткову небезпеку для мирних мешканців міста та навколишніх регіонів. Окрім того, спеціалісти акцентують увагу на тому, що застосування реактивних систем у прикордонних районах знищує будь-які ілюзії щодо безпеки і відкриває нові рівні ризиків – від можливості швидкого та раптового повтору або навіть посилення обстрілів. Навіть якщо наразі вони не стали систематичною практикою, ця тактика закладає основу для більш масованих і цілеспрямованих дій у майбутньому. Політологи і військові аналізують таку поведінку Росії швидше як психологічний та політичний хід — спробу залякування, демонстрації здатності виходити за межі попередніх можливостей, і змусити українське керівництво вести переговори на умовах агресора. Надія на те, що ці дії змусять Україну поступитися своїми принципами, трохи слабне з кожним новим обстрілом. Адже, попри всі випробування, українці демонструють незламність, борються за свої міста і не піддаються на психологічний тиск. Тим часом, ситуація на сумському напрямку лишається напруженою. Враховуючи темпи та характери ворожих ударів, фахівці аналізують подальший розвиток подій, зосереджуючись не тільки на військових та технічних аспектах, а й на психологічному стані та мобілізаційних настроях населення. Детальніше про ситуацію на інших ділянках, наслідки після виходу українських сил із Курщини, а також аналіз можливих сценаріїв наближення до кордонів і наслідків для міста, читачі зможуть дізнатися у майбутніх матеріалах.