П’ять країн запровадили санкції проти ізраїльських міністрів через підбурювання до насильства
На тлі загострення конфлікту в регіоні та ескалації напруженості, кілька провідних держав світу зробили рішучий крок — вони запровадили санкції проти ізраїльських високопосадовців, звинувативши їх у підбурюванні до насильства та порушення прав людини. Зокрема, до цього списку увійшли Велика Британія, Канада, Норвегія, Новая Зеландія та Австралія, які винесли офіційне рішення заборонити в’їзд і зупинити активи двох ключових фігур — міністра національної безпеки Ітамара Бен-Ґвіра та міністра фінансів Бецалеля Смотрича. Деталі рішення та офіційна реакція За даними інформаційних агентств, зокрема Reuters, санкції включають не тільки заборону на в’їзд до країн Ради Європи, але й замороження будь-яких фінансових активів та рахунків, відкритих у цих країнах. Міжнародні дипломатичні кола зазначають, що ці заходи є одним із сигналів міжнародної спільноти щодо засудження дій ізраїльських посадовців, а також наголошують на неприпустимості видавання підбурювальних та агресивних висловлювань. У спільній заяві закордонних міністрів зазначають, що "Ітамар Бен-Ґвір і Бецалель Смотрич підбурювали до екстремістського насильства і грубих порушень прав палестинського населення". У документах наголошується, що такі дії є категорично неприйнятними і мають бути притягнуті до відповідальності відповідними міжнародними інституціями. Заява підкреслює, що країни санкційної п’ятірки "завжди стояли і стоятимуть на боці людських прав", і наголосили на необхідності гуманітарного підходу, зокрема — забезпечення доступу до допомоги для мирних мешканців, зупинки будь-яких форм незаконної міграції палестинців з Гази та мораторію на будь-яке скорочення території сектора. Реакція Ізраїлю та міжнародна динаміка У відповідь на ці нововведення, ізраїльський Міністр закордонних справ Гідеон Саар назвав запроваджені санкції "обурливими" та пообіцяв, що уряд країни розгляне всі можливі варіанти відповіді. Він додав, що Ізраїль провести спеціальне засідання вже на початку наступного тижня, щоб визначити подальшу тактику у відповідь на рішення міжнародних партнерів. Міністра закордонних справ також обурило те, що країни, які зазвичай підтримують дипломатичний діалог, нині сприймають ізраїльські заходи як спробу заборонити їхню правоту. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, в свою чергу, звинуватив країни, що запровадили санкції, у намірах допомогти палестинському радикальному угрупуванню ХАМАС і знаходженні на "хибному боці історії". Він наголосив, що будь-які зовнішні впливи на ізраїльську політику у цей складний час неприпустимі і підривають безпеку країни. Американська реакція Сполучені Штати, традиційно одні з головних союзників Ізраїлю, різко засудили рішення п’ятьох країн і закликали до його скасування. Від імені американського уряду виступила речниця Держдепартаменту Теммі Брюс, яка наголосила, що "санкції, запроваджені проти ізраїльських міністрів, не сприяють досягненню цілей і безпеки у регіоні". У своїй заяві вона підкреслила, що США закликають до підтримки діалогу та гуманітарних служби, зокрема — ефективної роботи посланця Віткоффа та гуманітарних організацій у Газі, щоб зменшити людські страждання та запобігти ескалації насильства. Крім того, Марко Рубіо, держсекретар США, у своєму твітері наголосив, що "санкції не сприяють зусиллям припинити вогонь, повернути заручників і знизити рівень конфлікту". Він підкреслив, що ХАМАС — це терористична організація, яка здійснила страшні злочини, тримає у заручниках невинних людей і активно перешкоджає мирним ініціативам. Власті США закликають партнерів з міжнародної спільноти не обходити цю реальність, зберігати єдність у боротьбі із тероризмом та підтримувати дипломатичні зусилля. Передісторія та хвиля міжнародних подій Зовнішня політика Ізраїлю наразі опинилася під ударом після значного ракетного обстрілу та масштабної військової операції у Газі, яка почалася в жовтні 2023 року. Тоді ізраїльські сили відреагували на напад з боку ХАМАС, що внаслідок кошмарних бойових дій забрав життя понад 1 200 людей, переважно цивільних, а також викрав 251 особу — здобуток, який став приводом до масштабної військової кампанії. Результатом воєнних дій стала руйнація значної частини палестинського сектора, знищення житлових масивів та інфраструктури. За офіційними даними, понад 54 тисяч палестинців загинули або були поранені у результаті активних бойових дій та авіаударів. Міжнародна спільнота, зокрема у травні, звернула увагу на гуманітарну кризу в Газі та закликала ізраїльський уряд припинити блокаду, що вже спричиняє голод і важкі страждання цивільного населення. Заклики до гуманітарної підтримки та можливі санкції У цей час низка європейських країн та союзників окремо висловили свою занепокоєність щодо ситуації та закликали ізраїльський кабінет до перегляду своєї політики. У травні лідери Великої Британії, Франції, Ісландії, Ірландії, Люксембургу, Мальти, Норвегії, Словенії й Іспанії направили звернення до прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу з вимогою зупинити блокаду і припинити воєнні дії. Вони погрожували застосувати "конкретні заходи", якщо гуманітарна ситуація в Газі не покращиться і військова операція не буде згорнута. Таким чином, міжнародна спільнота демонструє свою єдність у засудженні насильства та закликає до мирного врегулювання конфлікту з урахуванням гуманітарних прав цивільного населення. Однак серія санкцій і дипломатичних заяв ще раз підтверджує складність і запеклість боротьби за стабільність у цьому геополітичному регіоні, що залишає багато питанняв щодо майбутнього та можливих шляхів виходу з кризи.