Європейський Союз оголосив про новий, 18-й за рахунком пакет санкцій проти Російської Федерації, продовжуючи свою цілеспрямовану політику обмежень у відповідь на агресію та війну, яку Росія веде проти України
Про це стало відомо 10 червня у Брюсселі, під час презентації відповідних пропозицій президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка підкреслила, що новий пакет буде надзвичайно жорстким і спрямованим перш за все на позначені russian energy та банківські сектори. За словами головної європейської посадовиці, Єврокомісія має намір значно посилити експортні заборони, а також контроль за обходом санкційних режимів. Одним з ключових нововведень стане запровадження заборони для будь-яких транзакцій з російськими газопроводами "Північний потік-1" і "Північний потік-2". Це означає, що ніякі оператори або учасники європейського ринку не матимуть права безпосередньо або опосередковано здійснювати будь-які операції із цими трубопроводами, що є першим випадком такого рівня обмежень щодо цих магістральних потоків російського газу. "Повернення до минулого немає", – наголосила вона, маючи на увазі цілковите блокування будь-яких транзакцій із трубопроводами "Північний потік". Ще один важливий аспект нових санкцій – зниження верхньої межі ціни на нафту з 60 до 45 доларів за барель. Фондова політика ЄС у цій сфері покликана скоротити економічні доходи Росії, зменшивши її здатність фінансувати військові операції та підтримувати економічну стабільність. Урсула фон дер Ляєн пояснила, що з моменту запровадження цієї межі заціни на нафту активно знизилися та тепер торгові ціни наблизилися до встановленого ліміту, тому його зниження є важливим кроком у адаптації до змін ринку і підвищенні його ефективності. Крім того, у рамках заходів боротьби із обходом санкцій пропонується додатково заборонити імпорт нафтопродуктів, які вироблені з російської сирої нафти. Це стане спробою запобігти потраплянню на ринок ЄС будь-яких обхідних поставок "чорної" нафти, що може й далі сприяти фінансуванню російського військового комплексу. Важливим напрямком нових санкцій стане й банківський сектор. Планується не лише розширити заборону на використання системи SWIFT, але й застосувати її до ще 22 російських банків, з метою суттєво обмежити їх здатність залучати фінансування, здійснювати транзакції й підтримувати торговельні операції. Окрім того, заплановано обмеження для фінансових операторів у третіх країнах, які фінансують торгівлю з Росією і обходять санкційний режим, що дасть змогу ще більш ретельно контролювати фінансову підтримку країни-агресора. Ще одним важливим кроком стало запровадження заборони на експорт технологій і промислових товарів на суму понад 2,5 мільярда євро. Ці обмеження стосуються ключових для російської економіки товарів – машин, металів, пластмас, хімікатів – а також продуктів подвійного призначення, які застосовуються для виробництва озброєнь, ракет, дронів і інших систем військової техніки. Мета полягає у тому, щоб завадити Росії модернізувати або посилювати свої військові можливості за допомогою європейських технологій. Завершуючи презентацію, Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що важливим елементом є ще й ефективне дотримання санкцій. Тому до вже існуючого списку додано 77 суден, які використовуються для обходу ембарго, та 22 компанії або іноземні структури, що відкрито чи приховано підтримують російський військово-промисловий комплекс. Це частина ширшої стратегії переконатися, що підтримка, яку отримує Росія з закордону, буде максимально зменшена, що має особливе значення у контексті тривалої війни проти України. Насамкінець, президентка Єврокомісії наголосила на необхідності прискореного припинення бойових дій: "Ми вимагаємо щонайменше 30-денної паузи у війні, яка дозволила б зменшити страждання цивільних і створити передумови для переговорів, що в кінцевому підсумку принесли б довгоочікуваний мир". Раніше 20 травня Рада ЄС вже затвердила 17-й пакет санкцій, який передбачав обмеження за використанням хімічної зброї і заходи проти дестабілізаційної діяльності РФ. Однак багато лідерів, зокрема президент Литви Гітанас Науседа, назвали його недостатньо жорстким та закликали до посилення обмежень у майбутньому, щоб максимально допомогти Україні відбити російську агресію і посилити тиск на Кремль.