Суд зняв електронний браслет із колишнього нардепа Максима Микитася у справі щодо розкрадання понад 312 мільйонів гривень Міністерства оборони України
Один із найбільш гучних кримінальних проваджень у сфері державних закупівель та оборонного сектору за останній час набув чергового етапу розвитку. Колишнього народного депутата Максима Микитася, який фігурує у справі масштабних зловживань із коштами Міноборони, розблокували від системи контролю за допомогою електронного браслета, а відповідний судовий наказ скасував цей запобіжний захід. Про це повідомила представниця Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк у коментарі "Українській правді". За словами речниці, рішення про зняття браслета ухвалено з урахуванням того, що колишній депутат ідентифікував себе як надійний та відповідальний учасник процесу досудового слідства протягом уже понад півтора року. Вона підкреслила, що незалежно від цього, правоохоронці залишають за собою право у разі виникнення нових ризиків або загроз для слідства та інших учасників справи звертатися до суду з клопотаннями про повторне застосування запобіжних заходів. Джерела в антикорупційних структурах нагадують, що у серпні 2024 року слідчі та прокурори завершили досудове розслідування щодо Микитася, його помічника та кількох високопосадовців військових структур. У цій справі фігурують більше ніж 312 мільйонів гривень, отримані незаконним шляхом із державного бюджету через так звані оборудки із підконтрольними компаніями. У рамках розслідування було встановлено, що, починаючи з 2018 року, між Міністерством оборони та кількома компаніями, контрольованими Микитасем, були укладені особливо важливі договори. Вони стосувалися будівництва захищених складів для зберігання ракетних та артилерійських боєприпасів, а їхній термін завершення намічено до 2021 року. Загальна сума ціх контрактів сягала близько трьох мільярдів гривень, що робить їх одними з найбільших у цій сфері в країні. Проте саме у процесі реалізації цих договорів з’ясувалося, що група високопосадовців, до якої входив і Микитася, спробувала незаконно заволодіти значною частиною цих коштів. Вони залучили службових осіб з військових структур та змогли вплинути на ухвалення змін до постанов Кабінету Міністрів України, які мали забезпечити уникнення обмежень щодо авансових платежів. Згідно з отриманими даними, у 2018 році було внесено поправки до чинних постанов, які дозволили аванс у розмірі аж 80% від вартості контрактів, тоді як закон обмежував цей показник 30%. Це збурювало відкритими можливості для зловживань, і саме завдяки цим змінам та підписанню додаткових угод з підрядниками на будівництво, зловмисники забезпечили перерахування понад 312 мільйонів гривень із державного бюджету на рахунки підконтрольних компаній. Щоправда, слідство з’ясувало, що фактично будівельні роботи так і не почалися, а перераховані кошти були легалізовані через перенаправлення на інші підконтрольні структури. У подальшому, після ретельної перевірки, слідчі установили, що ці фінансові операції є ознакою масштабної корупційної схеми, спрямованої на привласнення державних грошей під час оборонних закупівель. Замість облаштування складських приміщень, необхідних для безпеки країни, фінанси були фактично виведені із обігу та використані в інших цілях або просто зникли з балансів компаній. Разом із тим, суд ухвалив позитивне рішення щодо зняття електронного браслета, що слугував запобіжним заходом колишньому депутату. Це сталося з огляду на позитивну динаміку в слідстві, достатність гарантій виконання Микитасем своїх процесуальних обов’язків і те, що він здав закордонний паспорт для уникнення можливого переховування від правосуддя. Звісно, у процесі слідства та слідчих дій прокуратура та відповідні служби не виключають можливості повторних кроків у разі виявлення нових ризиків або фактів переховування від суду. У такому разі, вони знову звернуться до суду з клопотаннями про повторне застосування запобіжного заходу у вигляді електронного контролю або інших можливих обмежень для колишнього депутата. Загалом історія із Микитаєм і справою про розкрадання оборонних коштів стала однією з найпомітніших та найбільш гучних у боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади та військових структур. Вона викликає широку громадську дискусію щодо прозорості витрат державних коштів на оборону, а також демонструє, яким складним і одночасно важливим є процес встановлення справедливості в кримінальній сфері у часи, коли питання безпеки країни є пріоритетним.