Заступника головного психіатра Збройних сил України, Олега Друзя, залишили під вартою до 21 липня, що стало однією з головних новин українського правового та військового сектору напередодні третєї декади липня
Таке рішення ухвалив Шевченківський районний суд міста Києва після тривалого розгляду справи, у якій кваліфікує його як підозрюваного у низці правопорушень, пов’язаних із можливим корупційним зловживанням і незаконним збагаченням. Судове засідання відбулося у закритому режимі, однак джерело з залу суду, яке потрапило в об’єктив інформаційних агентств, повідомило, що обвинувачений у присутності судді долучився до процесу через відеозв’язок із власного будинку. Відповідно до офіційної інформації, прокуратура наполягала на продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на ризики можливого тиску на свідків і ймовірності втечі зі служби. Однак адвокати Друзя подавали клопотання про домашній арешт та внесення застави у розмірі понад 900 тисяч гривень, намагаючись довести, що їхній підзахисний є цілком інтегрованим у суспільство і має мотивацію залишитися в Україні. Захисники наголошували на тому, що Друзь отримує щонайменше мільйон гривень на рік, і може забезпечити свою поїздку за кордон лише за допомогою значної застави. Вони додали, що у нього є понад 750 родичів, перед якими він відчуває відповідальність і яких він не має наміру залишати без підтримки. Окремо було зазначено, що підозрюваний під час судового засідання підкреслював свою лояльність до країни і готовність співпрацювати із слідством, щоб довести свою невинуватість. Наразі, суд прийняв рішення продовжити запобіжний захід до 21 липня і закріпив можливість внесення застави у розмірі 49 мільйонів гривень, що фактично є символічною сумою для цього рівня справи. Проте на законній підставі він лишається під вартою. Передумови справи сягають ще січня нинішнього року, коли служба безпеки України (СБУ) провела обшуки та затримання, пов’язані з діяльністю головного психіатра ЗСУ. За слідами слідства, Олег Друзь був затриманий у рамках розслідування за підозрою у майнових злочинах та зловживаннях, які мали місце в умовах військового стану. Відповідно до отриманих даних, за період активних бойових дій він накопичив активи на суму понад один мільйон доларів США, багато з яких він оформив не на себе, а на членів родини — дружину, доньку, синів і навіть сторонніх осіб, що викликало обґрунтовані підозри про можливу незаконну схему приховування та відмивання грошей. Згідно з інформацією з кримінальних справ, ця справа не стала для Друзя першим досвідом у судових інстанціях — у 2017 році він фігурував у провадженні, яке стосувалося хабарництва і підробки медичних документів із метою отримання висновку про німистість придатності до військової служби за станом здоров’я. Тоді суд виправдав його у зв’язку з недоведеністю обвинувачення, однак наразі слідство вбачає у діях підозрюваного ознаки кримінальних злочинів, що й стало підставою для його затримання і запобіжних заходів. Зв’язки між військовими структурами і правоохоронними органами, особливо у період активної фази війни, напружені та чутливі. Від того, наскільки об’єктивно і чесно буде проведено розслідування, залежить багато — від рівня прозорості процесу до політичних і громадських реакцій. Остаточне рішення суду щодо запобіжного заходу станом на сьогодні дає можливість підозрюваному отримати час для захисту і подальшого розгляду справи, а його близьким — напружитися у очікуванні та підготовці до можливої зміни запобіжного заходу або винесення остаточного рішення. Водночас ця історія є ще одним нагадуванням про - необхідність гуманного ставлення до військових і перевірки їхнього майна та документів у період війни та посилення контролю за корупційними схемами у військових структурах.