Росія звинуватила Україну у зриві планів обміну полоненими, тоді як українська сторона спростовує ці заяви і наголошує на готовності й подальших кроках у цьому напрямку
Інформаційна війна навколо питання повернення військовополонених триває особливо напружено, вже викликавши низку спекуляцій і взаємних звинувачень. Згідно з офіційною заявою російської сторони, Кремль звинуватив Україну у тому, що вона нібито перенесла заплановані на вихідні заходи з обміну полоненими, а також щодо репатріації тіл. Втім, близьке джерело у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими спростувало цю інформацію й наголосило, що українська сторона дотримується погоджених у Стамбулі домовленостей і передала відповідні списки. Міністерство нагадало, що українські делегації сформували списки на обмін відповідно до узгоджених у турецькій столиці категорій — тяжко поранених і хворих, а також учасників формули "всіх на всіх" та молодих військових віком від 18 до 25 років. Однак російська сторона надала свої списки, які не збігалися з домовленостями, що викликало додаткові запитання й напруження. Українська сторона вже теж дала офіційні коментарі та повідомила, що чекатиме на подальший розвиток подій та конкретні кроки від РФ. Дужим акцентом у заяві Координаційного штабу було наголос на тому, що домовленість щодо репатріації тіл була досягнута, проте дата її проведення залишалась узгодженою. "Натомість, замість послідовного виконання погодженого алгоритму, російська сторона вдалася до односторонніх дій, які не були погоджені" — йдеться у коментарі. Передісторія цієї суперечки почалася 7 червня, коли російський представник Володимир Мединський зробив гучну заяву, що Україна нібито перенесла обмін полоненими. За його словами, перша група з понад тисячею тіл (1212), доставлена до району обміну у рефрижераторах, вже перебуває тут, а також був переданий список із 640 українських військовополонених, що підпадають під узгоджені категорії. Водночас, російський дипломат звинуватив українську сторону у "неочікуваному" перенесенні дати та передачі тіл на невизначений термін. За його словами, українська делегація нібито не прибула до місця обміну. Ще раніше, 6 червня, російські представники поширили інформацію про нібито початок репатріаційних заходів, але ця заява швидко була спростована українською стороною. Кремль, за повідомленнями, тоді вже звинуватив Київ у нібито відмові забрати тіла своїх громадян, що спричинило ще один виток напруги. Координаційний штаб підкреслював, що РФ спекулює на вразливій та чутливій темі, тоді як підготовка до обміну триває відповідно до попередніх домовленостей. Зусилля у дипломатичній площині почалися ще 2 червня у Стамбулі, де Україна і Росія досягли домовленості про повернення 6000 тіл загиблих воїнів з кожної сторони — "6000 на 6000". Це був один із ключових пунктів узгоджень та базувалася на формулі "всіх на всіх". Також сторони погодилися на обмін важкопораненими та молодими військовими з обох боків. Президент Володимир Зеленський тоді повідомляв про заплановані дві частини обміну, одна з яких мала пройти вже на вихідних і звільнити близько 500 українських військових. Однак події останніх днів свідчать про складність та чутливість цього процесу, натякаючи на зусилля кожної з сторін "затягнути" або ускладнити його реалізацію, водночас звинувачуючи один одного у зловживанні інформацією. Вона залишається ключовим питань у контексті зовнішньополітичних і гуманітарних зусиль, спрямованих на повернення додому військових та тіл загиблих — процесу, що залишається однією з найскладніших складових українсько-російського конфлікту.