Команда Ілона Маска без погодження з державними фахівцями незаконно під’єднала Білий дім до супутникового інтернет-сервісу Starlink, що викликало хвилю обурення й занепокоєння щодо безпеки державних комунікацій
Про це повідомляє авторитетне видання The Washington Post із посиланням на три незалежні джерела, близькі до ситуації, що сталася ще в лютому цього року, і вже викликала широкий резонанс у політичних колах. За інформацією джерел, у той час представники департаменту ефективності державного апарату (DOGE), що підпорядкований Ілон Маску, не отримали жодного попередження або погодження від фахівців з комунікацій Білого дому перед тим, як піднятися на дах сусідньої будівлі Адміністрації президента Ейзенхауера. Там вони встановили невеликий термінал, що забезпечує зв’язок із супутниками Starlink компанії SpaceX, яка належить самому Маску. Встановлення цієї системи дозволило біло-домівським службам під'єднати внутрішню мережу до нового інтернет-каналу, не пройшовши стандартних процедур узгодження безпеки державних інформаційних систем. Джерела стверджують, що керівники систем безпеки Білого дому не були проінформовані про ці роботи, а відповідний технічний об’єкт залишився на даху будівлі до цього часу. Не з’ясовано, чи цей термінал досі активний або його демонтували після повідомлень у медіа, що з’явилися у цьому місяці. Відомо, що у лютому цього року на офіційних пристроях працівників Білого дому з’явилася мережа WiFi під назвою "Starlink Guest". За словами джерел, ця мережева точка запитувала лише пароль для під’єднання, не вимагаючи імені користувача чи додаткових даних аутентифікації. Згідно з інформацією, ця мережа досі залишається доступною для офіційних осіб та відвідувачів Білого дому. Білий дім відмовився коментувати ситуацію безпосередньо, посилаючись на секретність та збереження державної та військової таємниці. Представник Секретної служби США Ентоні Гугліельмі заявив, що вони «не можуть обговорювати технічні системи через питання безпеки», додавши, що інцідент не вважається порушенням або інцидентом безпеки. За його словами, влада знала про наміри DOGE покращити інтернет-доступ у межах кампусу, і ця ініціатива не викликала занепокоєння з боку служби безпеки. Звичайна практика у Білому домі передбачає, що всі особисті телефони та пристрої, підключені до гостьових WiFi-мереж, мають бути ідентифіковані за іменами і паролями, що доводяться і регулярно оновлюються. Взаємодія державних службовців із зовнішнім світом, за словами колишніх співробітників, контролюється дуже суворо, і ведуться детальні записи про час та ідентифікацію пристроїв. Водночас, з’явилася інформація, що Starlink взагалі не вимагає такої ідентифікації, дозволяючи передавати дані анонімно і без слідів. На тлі цих подій представники Демократичної партії, зокрема члени Комітету з нагляду Палати представників, висловили стурбованість потенційними ризиками витоку конфіденційної інформації і можливого втручання у роботу урядових систем. Деякі з колишніх високопосадовців у Білий домі навіть звернулися до поширених депутатів із запитом про розслідування, проте поки що відповіді або додаткової інформації вони не отримали. Варто зазначити, що цей інцидент став своєрідним епізодом у контексті загострення країнської дискусії про безпеку інформаційних технологій і використання приватних компаній у державних цілях. Зокрема, раніше виявлялося, що колишній радник із нацбезпеки США Майкл Волц позбувся посади після скандалу, що виник через його участь у чаті месенджера Signal, де обговорювалися військові операції в Ємені. Аналогічно, відомо, що міністр оборони США Піт Гегсет активно використовував цей месенджер для службових цілей у Пентагоні, що може свідчити про менш суворе ставлення до традиційних засобів безпеки та різноманітність підходів до захисту секретних даних. Отже, ситуація навколо під’єднання Білий дім до Starlink, яке відбулося минулого лютого без належних погоджень та попередніх узгоджень, вкотре підкреслює необхідність ретельного контролю за використанням новітніх технологій у сферах державної безпеки. Це піднімає питання про рівень довіри до приватних компаній, їх роль у державних структурах і можливі загрози для захищеності важливих інформаційних систем країни. Адже невідомо, які ще технології та мережі використовуються без належного регулювання, і скільки таких службових об’єктів можуть залишитися непоміченими або використовуватися без відповіді на рівні державної безпеки.