Колишній військовий лікар Роман Замрій, знаний у медичних та військових колах під псевдонімом “Йода”, нещодавно оприлюднив шокуючу та тривожну історію свого останнього перебування у полоні у руки представників Територіального центру комплектування (ТЦК)
За його словами, незважаючи на наявність у нього документів, що підтверджують право на відстрочку мобілізації, його незаконно затримали та тримали під вартою протягом трьох днів у черницьких умовах, що викликає обурення та занепокоєння у громадськості та правозахисних організаціях. Свій допис Замрій виклав у соцмережі Facebook, де детально описав події, що передували його триденному ув’язненню у Чернівецькій області. За словами медика, усе розпочалося 4 червня на блокпосту неподалік міста Хотин. Там один із представників ТЦК узяв у нього документи для перевірки, а згодом запропонував підвезти його до військового комісаріату для розгляду питання його відтермінування від мобілізації, посилаючись на офіційні документи, що дають право на таку відстрочку. "На вході до військкомату цей співробітник попросив мій телефон, щоб внести до бази даних фотографії моїх документів, що засвідчують право на відтермінування, але одразу забрав його і без пояснень зник у невідомості. Згодом з’явився офіцер та повідомив, що мене відправлять на військово-лікарську комісію, під час якої нібито вирішать питання мого статусу. Усе виглядало наче звичайна процедура, мовляв, все йде за планом, і після ВЛК я отримаю документи назад", – розповідає Замрій. Однак обіцянки перетворилися у фарс. За словами медика, вже після кількох годин невідомості його перемістили у темну кімнату, двері якої були зачинені на зовні. Вікно виходило на темний склад із металевими ґратами. Там його, імовірно, тримали упродовж трьох днів, не пояснюючи, чому його документи вважаються недійсними або відсутніми. "Мій телефон був у них, і я наполягав, що маю цифрові копії всіх документів. Однак мені відповідали, що 'немає телефону, отже, немає документів', — описує ситуацію колишній військовий. Впродовж цих днів його та інших затриманих автобусом переправили у невідомий пункт, і він був змушений перебувати у казеному закритому приміщенні без їжі і води довгі години. З часом, коли правоохоронці та представники ТЦК не ховалися від його очей, його вразила несподівана реакція офіцера військової частини, до якої він потрапив — той обурювався поведінкою співробітників Чернівецького ТЦК, які забрали телефон і намагалися мобілізувати людину, яка має право на відстрочку." Замрій підкреслює, що серед представників ТЦК можна зустріти й людяних та порядних працівників. "Дякую Богові, що далеко не всі з них такі. Але ці три дні нагадують замкнений полон — без їжі, телефону, без можливості контакту зі світом. Це був справжній психологічний тиск та знущання, які важко забути", — каже він. Він додав, що такий досвід важко порівняти з полоном у Росії, з яким військовий стикався у 2014 році. "Незважаючи на те, що мене не били — на відміну від інших військових, яких бачив поблизу — відчуття безправ’я та психологічного гніту залишилось у пам’яті назавжди. Я вдячний, що мене не катували, але правда у тому, що методи, які застосовувалися, просто соромлять нашу систему. Це не мобілізація, це знущання», — підсумовує він. Що важливо, історія Замрыія — це лише верхівка айсберга. Відомо, що ще у 2014 році він добровольцем пішов на фронт і брав участь у бойових діях у найгарячіших точках — від Херсона до Бахмута. Після масштабного вторгнення російських військ він пройшов банківську та медичну підготовку, був начальником медичної служби, встиг врятувати щонайменше 700 українських солдатів на передовій. У липні 2023 року він повернувся до мирного життя і зайнявся сімейною медициною. Вердикт високих інстанцій поки що не зважений, але його нагородження орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, яке відбулося 22 січня 2024 року у столиці, стало доказом високої оцінки його внеску у захист країни. Наразі українське суспільство обговорює цю історію, зокрема правозахисники та юристи наголошують на неприпустимості порушень прав людини та потребі ретельного розслідування так званих "кризових" мутних ситуацій у військових органах. Адже історія Замрія підтверджує, що і в сучасній Україні існує система, яка здатна порушувати основоположні права громадян та застосовувати жорстокі та незаконні методи для досягнення цілей. Зараз ведеться розслідування, і громадськість сподівається на справедливість, адже кожен український захисник заслуговує на захист та справедливе ставлення з боку держави.