Балтійські країни висловили незмінну підтримку Україні у її прагненні стати повноправним членом Європейського Союзу та НАТО, заявивши про свої наміри активізувати зусилля для сприяння у цьому напрямі
На урядовому рівні три країни — Естонія, Латвія та Литва — виступили з спільною декларацією, яка стала важливим сигналом для міжнародної спільноти щодо їхньої твердої позиції у підтримці українського суверенітету та безпеки. Засідання комітетів у закордонних справах відбулося у п’ятницю, 6 червня, у місті Бірштонас — адміністративному центрі Литви. У підсумкових документах парламентські делегати підтвердили свою непохитну прихильність до збереження незалежності України й її територіальної цілісності. Вони наголосили, що остаточна перемога України у цьому конфлікті, а також її інтеграція до оборонних та євроатлантичних структур — є двома ключовими умовами для встановлення тривалого та справедливого миру в Європі. Ключовим елементом у цій заяві стала перспектива членства України у НАТО, яке, на думку європейських політиків, створить міцну основу для євроатлантичної безпеки всього континенту. Вони підкреслили, що повномасштабна агресія Росії — це грубе порушення міжнародного права, Основного статуту ООН і основоположних стандартів прав людини, що потребує найрішучіших міжнародних заходів. Комітети країнами поставили низку цілей і зобов’язань, до яких належать, зокрема, забезпечення всебічної підтримки Україні до її остаточної перемоги, включно з поверненням окупованих територій, притягненням до відповідальності воєнних злочинців і дотриманням принципів міжнародного правосуддя. Одночасно вони закликали прискорено завершити процедуру вступу України до ЄС, поставивши мету — реалізувати цю задачу до 2030 року, що відкривало б шлях до повноправного членства країни вже у найближчій перспективі. Окрім того, підтримка євроатлантичного курсу України стала важливою складовою у цій заяві. Учасники наголосили на необхідності посилення співпраці у рамках самітів НАТО, зокрема, у Бухаресті 2008-го, Вільнюсі 2023-го та Вашингтоні 2024 року, а також — закликали до прийняття конкретних рішень під час майбутнього саміту у Гаазі 2025 року. Зокрема, йдеться про розширення масштабу військової співпраці й створення передумов для більш глибокої інтеграції України у систему безпеки Північноатлантичного альянсу. Ще одним важливим моментом є заклик до посилення оборонної співпраці з Україною, зокрема, сприяння її приєднанню до Об’єднаних експедиційних сил (JEF) — кроку на шляху до більш гнучкої та ефективної оборонної взаємодії. А також — дипломатичний тиск на Росію із використанням міжнародних механізмів: ізоляції у світових організаціях, розширення санкційного тиску і притягнення до відповідальності за злочини, скоєні проти України. У документі три країни наголосили на важливості широкої міжнародної підтримки, закликаючи інші парламентські органи, міжнародні інститути й уряди долучитися до цієї ініціативи та активно підтримати стратегічні цілі України — її перемогу, повоєнне відновлення і вступ у євроатлантичну спільноту. На тлі цих подій особливо важливим стало майбутнє саміту НАТО, запланованого у Гаазі наприкінці червня. Очікується, що лідери країн альянсу при цьому ухвалять рішення щодо збільшення оборонних витрат до 5% від ВВП кожної держави — частина цієї суми буде спрямована на підтримку України, що може суттєво підсилити її оборонноздатність та швидше реалізувати цілі оборонної реформи. Згідно з попередніми повідомленнями, частина цих коштів — близько 3,5% ВВП — буде використана безпосередньо на військові потреби, тоді як 1,5% можуть піти на ширші безпекові ініціативи, зокрема, відновлювальні роботи, зміцнення інфраструктури та підтримку оборонних інновацій. Важливо зазначити, що країни-партнери, які вже виконують зобов’язання щодо їхнього зростання до цієї відмітки, зокрема Канада та Люксембург, можуть приростити свої дії і в частині допомоги Україні, враховуючи цілі збільшення витрат. Крім того, у контексті підтримки України все більшого значення набуває громадська й політична дискусія щодо її захисту та підтримки на високому рівні. Лідери НАТО все частіше говорять про необхідність дотримання твердості і жорсткості у стратегічних рішеннях, а також — про важливість єдності всередині блок — навіть у найскладніших ситуаціях. Як визначав у своєму інтерв’ю для "ЄвроПравди" литовський політичний діяч Жигімантас Павільоніс, не слід побоюватися жорсткої позиції українського Президента Володимира Зеленського на майбутньому саміті. За його словами, такі рішення здатні демонструвати світовій спільноті силу і готовність приймати відповідальні рішення навіть напередодні потенційних викликів. "У США поважають тих, хто встає після удару", — підкреслив він, закликаючи до єдності та сміливості у підтримці України та її прагнення стати повноправним членом євроатлантичної спільноти. На фоні всіх цих подій ясно простежується прагнення балтійців бути максимально активними і рішучими у справі допомоги Україні. Вони зокрема закликають до широкого міжнародного консолідованого процесу як у політичній, так і у військовій сферах, адже саме єдність альянсу і світового співтовариства стане ключем до досягнення перемоги, відновлення і стабільності у євроатлантичному регіоні.