ЗМІ знову піднімають тему ставлення колишнього президента США Дональда Трампа до російсько-українського конфлікту та особистих зв’язків із лідерами Кремля і Києва
За інформацією авторитетного американського видання The New York Times, колишній очільник Білого дому реагує на діяльність Володимира Путіна і Володимира Зеленського дуже різно. Його погляди та емоційна оцінка ситуації зазнають значних коливань, що свідчить про внутрішній конфлікт між прагненням зберегти дипломатичний нейтралітет і справедливу критику щодо діючих лідерів. За даними джерел, близьких до оточення Трампа, він неодноразово висловлював своє невдоволення стосовно дій українського президента Зеленського. Зокрема, у колах політичних радників нерідко звучать закиди, що саме президент Зеленський, на його думку, відповідальний за ескалацію військового конфлікту. Трамп з честю називав його «поганим хлопцем» і засуджував за те, що його політичні та військові кроки сприяють зростанню напруженості. Водночас, колишній президент неодноразово зазначав, що українська сторона перебуває у складній ситуації — під постійними ракетними обстрілами та атаками з боку Росії. Це викликало у нього розуміння до України як до жертви агресії, однак він залишає за собою здебільшого критичну позицію щодо її офіційної влади. Що стосується Росії, то ставлення Трампа до Володимира Путіна традиційно є більш стриманим і навіть симпатичним. Саме він у минулому підкреслював на особистих зустрічах «дуже добрі» та «дружні» стосунки із російським лідером. За його словами, особистий контакт із Путіним може сприяти пошуку шляхів до закінчення війни в Україні. Однак, у нових заявах і публічних виступах екс-президента все частіше звучить критика. Він висловлює «збурення» щодо дій російського керівника, зазначаючи, що у Путіна «з'являється все більше прагнення відповісти на нові українські атаки». В одному із своїх недавніх інтерв'ю Трамп наголосив, що провів «добру розмову» з Путіним, але підкреслив, що це не означає швидкий вихід із війни. За його словами, російський лідер цілком обґрунтовано заявляє, що відповість на недавні українські удари на російські окуповані об'єкти, зокрема на аеродромах. З іншого боку, Володимир Зеленський, коментуючи слова Трампа щодо розмов із Путіним, зробив таку заяву 4 червня: «Багато лідерів вже контактували з Росією на різних рівнях, але ці контакти не привели до припинення війни та встановлення миру». Президент України наголосив, що Кремль досі відчуває себе безкарним та продовжує готувати нові провокації. Зеленський зазначив, що незважаючи на масштабні руйнування та жертви, Путін нібито «відчуває себе впевнено» і, за його словами, готує відповіді на нові виклики, що дає підстави говорити про тривожне загострення ситуації. Отже, у публічних висловлюваннях і внутрішньому настрої Трампа спостерігається подвійний підхід: з одного боку, він зберігає остільки стриманості у ставленні до Путіна, прагнучи налагодити особисті стосунки для можливого завершення конфлікту, а з іншого — активно критикує українське керівництво за, на його думку, провокаційні дії. Це відображає складний і неоднозначний підхід старого політика до однієї з найбільш гострих міжнародних криз сучасності, що продовжує викликати дискусії як у США, так і на світовій арені.