Глава Пентагону вперше за три роки пропустив засідання “Рамштайну”: що стоїть за цим кроком і які наслідки
Унікальний випадок стався вперше за останні три роки існування міжнародної групи "Рамштайн" — платформи для координації військової допомоги Україні, яку створили наприкінці 2020 року для об’єднання зусиль США, Європи та інших партнерів. У середу, 24 травня, вперше за весь цей період очільник Пентагону, міністр оборони США Піт Гегсет, не матиме можливості взяти участі у ключовій зустрічі, яка традиційно збирає союзників з метою обговорення військового підтримання України та формулювання подальших кроків допомоги. Інформацію про цей факт повідомило агентство Associated Press, посилаючись на джерела у дипломатичних колах. За словами джерела, Гегсет, який напередодні повернувся з конференції з національної безпеки у Сінгапурі, прибуде до Брюсселя лише у середу вечора — вже після закінчення засідання Контактної групи з питань оборони України. Дослівно джерело зазначило: "Міністр оборони США не братиме участі у цій зустрічі, а також пропустить заплановану відеоконференцію, що є досить незвичайним кроком для такого високопоставленого представника, як він". Цей факт викликав чимало здивування та викликав запитання про подальший курс США у питанні підтримки України й геополітичних пріоритетів адміністрації Джо Байдена. Анонімне джерело уточнило, що цей крок є частиною серії заходів, спрямованих на дистанціювання США від військових зусиль у відносинах з Україною. У тлі цього експерти наголошують, що така стратегія викликає багато питань щодо майбутнього формату міжнародної підтримки Kyiv, адже США є одними з головних гравців у цій багатосторонній коаліції. Ще однією важливою деталлю є застереження французького президента Еммануеля Макрона, зроблене у неділю під час конференції з безпеки у Сінгапурі. Макрон попередив, що США та інші країни ризикують застосувати небезпечні подвійні стандарти — коли їхня увага і ресурси спрямовуються на стримування Китаю, при цьому не враховуючи масштаби та важливість підтримки України. Це, на думку експертів, може призвести до зміщення міжнародної уваги та зменшення рівня підтримки України. Повертаючись до історії "Рамштайну", слід наголосити, що перше засідання цього формату відбулося 11 квітня у Брюсселі. Його ініціювали Великобританія та Німеччина, що згодом взяли на себе активність у підтримці цієї платформи. Попередні зустрічі в адміністрації Джо Байдена з 2022 року проводилися під головуванням США, однак зараз спостерігається тенденція до зміщення уваги — у першу чергу, на проведення самітів у рамках НАТО. Наступного дня після чергового засідання "Рамштайну" — 25 або 26 травня — у штаб-квартирі НАТО заплановано провести зустріч міністрів оборони країн-членів Альянсу. Це важливий пункт підготовки до саміту лідерів НАТО у Гаазі, де готується стратегічна програма на найближчі роки та визначаються пріоритети Альянсу у контексті безпекової ситуації, зокрема, у війні в Україні. Що стосується України, то під час останнього засідання у Брюсселі український президент Володимир Зеленський звернувся до учасників "Рамштайну", закликавши ускладнити підтримку і надати додаткові системи ППО Patriot — з огляду на активізацію російських обстрілів. Саме тоді, окрім запрошень від Німеччини та інших країн на посилення зенітних систем, в умовах невизначеності навколо майбутнього міжнародної допомоги, питання підтримки України залишається у центрі уваги світових дипломатів. А тепер з’являється інформація про те, що ключовий гравець в цій глобальній підтримці — США — зменшує свою присутність і участь у подальших дискусіях. Все це створює нову реальність для міжнародної підтримки України. Чи означає це відхід США від активної ролі у військовій допомозі, або ж переклад обов’язків на інші країни — питання залишається відкритим. Але очевидно одне: зростає напруга у спробах знайти баланс між геополітичними інтересами, внутрішніми пріоритетами та необхідністю стримування агресії Росії. Загалом, скасування або відсутність керівництва США на "Рамштайні" — це сигнал, що світові лідери шукають нові підходи до підтримки України, а часи є надзвичайно складними і непередбачуваними. Залишається лише спостерігати, як ці зміни вплинуть на майбутнє українсько-міжнародної взаємодії та на можливі сценарії розвитку конфлікту на українських землях.