Південна Корея у центрі політичного шторму: новий президент обиратимуть у контексті найглибшої конституційної кризи за останні десять років
3 червня в Південній Кореї розпочалася важлива і напружена передвиборча кампанія, яка має визначити ім’я майбутнього лідера країни у надзвичайно складних політичних умовах. Вибори відбуваються напередодні важливих перетворень у системі влади, що виникли на фоні гучного й суперечливого імпічменту колишнього президента Юн Сук Йоля. Його відставка стала логічним завершенням серії політичних потрясінь, зумовлених невдалою спробою запровадити режим воєнного стану наприкінці 2024 року, що викликала широкий резонанс у країні та за її межами. У ранковий час, о 6:00 за місцевим часом, відкрили свої двері виборчі дільниці по всій країні, і вони почали працювати до 20:00. За даними Національної виборчої комісії, станом на ранок близько 9:00 активність голосування вже сягнула приблизно 2,5 мільйона осіб, що становить приблизно 5,7% від загальної кількості зареєстрованих виборців. Загалом у країні є понад 44 мільйони громадян із виборчим правом, з яких понад 15 мільйонів скористалися можливістю дострокового голосування минулого тижня. Імпульсом для активності стала гостра політична криза, яка завершилася усуненням з посади президента Юна Сук Йоля. Саме його спроба запровадити воєнний стан у грудні минулого року і стала каталізатором для політичних змін. Колишній очільник країни у своїх поясненнях наполягав, що рішення запровадити воєнний стан було вимушеним кроком, зумовленим тривалою бездіяльністю парламенту, а також прихильністю частини опозиції до Північної Кореї. Однак ці дії викликали критику та обірвали його політичне майбутнє — й Юн Сук Йоля було позбавлено президентських повноважень, а Конституційний суд країни підтвердив необхідність його відставки. Це стало першим випадком за останні два десятиліття, коли на посаді голови держави закінчує свій термін у такого роду політичних обставинах. У контексті цих драматичних подій у країні тривають напружені перегони між кандидатами за посаду нового президента. Передвиборчий фронт очолює Лі Чже Мюн від опозиційної Демократичної партії, який здобув значний відрив у популярності. Його опонентом є Кім Мун Су — кандидат від правлячої консервативної сили, політичний діяч із схожими поглядами на політику попереднього керівництва. Третім значущим гравцем є Лі Чжун Сок із Партії реформ, що фактично розділив голоси консервативної частини електорату, створюючи додатковий рівень складності для визначення переможця. Зовнішньополітична арена стала головною темою виборчої кампанії. Хоча всі три кандидати підтримують продовження стратегічного партнерства з США та Японією, відбувається суттєва розбіжність у підходах до відносин із Китаєм і Північною Кореєю. Лі Чже Мюн виступає за більш збалансовані та дипломатичні відносини із Пекіном, не виключаючи можливості діалогу з Пхеньяном, тоді як його основний опонент, Кім Мун Су, дотримується більш жорсткої позиції щодо Північної Кореї. Він виступає за створення ядерного альянсу із США, схожого на НАТО, і відстоює необхідність укладення стратегічних угод для посилення безпеки країни. На цьому тлі важкий поштовх до відновлення стабільності та політичної цілісності залишається актуальним для всього південнокорейського суспільства. Наскільки новий лідер зможе подолати глибокі кризи, зумовлені не лише внутрішніми політичними конфліктами, а й складним міжнародним середовищем — питання, що залишається відкритим на найближчі місяці.