У Криму повідомили про смерть однієї з найбільш видатних постатей у історії кримськотатарського національного руху — Айше Сейтмуратової, легендарної дисидентки, правозахисниці та активістки, чия життєва доля була тісно переплетена з боротьбою за права корінного народу півострова
Це сталося 1 червня 2024 року в окупованому Росією Криму, у віці 88 років. Новина швидко поширилася серед українських і кримськотатарських громадських діячів та волонтерів. Очільник Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров у своїй публікації на Facebook висловив глибокі співчуття, назвавши Сейтмуратову «легендарною дисиденткою, політв'язнем часів Радянського Союзу, журналісткою й історикою, справжнім символом боротьби кримськотатарського народу за свободу і гідність». «Знову з окупованого російською федерацією Криму надходить сумна звістка, яка важко приймається: у свої 88 років пішла з життя одна з найвидатніших представниць нашого руху. Її життя — приклад незламної волі і відданості ідеї повернення додому», — зазначив Чубаров. Айше Сейтмуратова — одна з найвідоміших постатей у кримськотатарському національному русі. Народилася у 1936 році на півострові, протягом свого життя вона стала символом боротьби за права кримськотатарського населення. В 1964 році вона приєдналася до руху спротиву, який розгортався у Самаркандській області — регіоні, де багато кримських татар знайшли тимчасовий притулок після депортації. У своїй діяльності вона неодноразово виступала на зустрічах з представниками радянської влади, зокрема з цільовими делегаціями в ЦК КПРС, шукаючи способи привернути увагу до невиправданого репресивного режиму щодо корінного народу. За свою активну громадську позицію і боротьбу за права, вона була неодноразово репресована. У 1966 році її арештували за звинуваченням у «розпалюванні національної ворожнечі» і засудили до трьох років умовно. Вже у 1971-му закрили її у в'язниці за більш серйозними звинуваченнями, включаючи «распространення завідомо ложних зізнань», що, за офіційною версією, порочили радянський лад і систему. Відбувала покарання у мордовських таборах, проходила крізь випробування репресій та зусилля радянської влади з ламання її духу. Однак вона не зламалася і після звільнення у 1974 році продовжила свою правозахисну діяльність, борючись за права кримських татар та їхню повернення додому. З побоювань щодо подальших репресій вона в 1978 році емігрувала до США, де згодом стала активною журналісткою. Працювала на відомих радіостанціях — «Голос Америки», BBC, «Свобода» та німецькій «Deutsche Welle», дужий час висвітлюючи проблеми свого народу, історію репресій, русифікації, асиміляції та боротьбу кримських татар за самовизначення. Вона була голосом тих, хто не міг мовчати, і відданим борцем за справедливість і правду. Айше Сейтмуратова — це не тільки особистість, що залишила по собі багатий громадський і історичний спадок. Вона стала символом нескореності і незламості кримськотатарського руху, натхненням для численних поколінь борців за повернення ідентичності та прав на свою землю. В її житті співжили боротьба, мужність і глибокий патріотизм, що і зараз надихає прихильників повернення до рідної Батьківщини і сприяє відстоюванню прав кримськотатарського народу у складних умовах сучасності. Її смерть — важка втрата для усіх, хто сягав за справедливістю та гідністю.