Європейські країни змінюють стратегічний курс щодо підтримки України у війні з Росією, відмовляючись від традиційної розміщення військових сил та зосереджуючись на довгостроковій оборонній підтримці без активної участі Сполучених Штатів
Таку інформацію оприлюднив британський таблоїд The Daily Telegraph із посиланням на джерела в дипломатичних колах Європи, які зазначають, що плани щодо миротворчих місій у Україні наразі зазнають суттєвих змін. За даними видання, воно стало відомо, що британські та французькі посадовці вже обговорювали можливі сценарії на випадок відмови Президента США Дональда Трампа від підтримки Києва у військовій сфері. Водночас, європейські лідери одностайно погодилися зі зміною пріоритетів, делегуючи головний акцент з розміщення власних військ на розробку довгострокових механізмів захисту України. Зокрема, у фокусі – зміцнення оборонної здатності українських сил за допомогою засобів розвідки, економічного тиску на Росію та дипломатичних зусиль. Цікаво, що один із європейських дипломатів підкреслює: головною перепоною залишається побоювання, що Президент США може дійсно реалізувати свою обіцянку відійти від ролі активного посередника у війні, оскільки йому так і не вдалося переконати Владіміра Путіна сісти за стіл переговорів. Відповідно, європейські країни готуються діяти незалежно, щоб забезпечити стабільну підтримку Україні в умовах, коли головна військова допомога з США може бути обмеженою або зовсім припинена. Ще одним важливим аспектом обговорень стало питання економічного тиску на Росію. Європейські лідери погодилися на посилення санкційних заходів, що можуть суттєво вплинути на фінансовий і воєнно-промисловий потенціал російської держави. Це відкриває шлях до більш цілеспрямованої політики із залученням усіх можливих дипломатичних інструментів для посилення української оборони без необхідності залучення великомасштабних військових контингентів. Значущим рішенням, яке отримало схвалення, стало запрошення Президента України Володимира Зеленського взяти участь у майбутньому саміті НАТО, запланованому на червень у Гаазі. До цього часу участь українського лідера під питанням через його попередні суперечливі стосунки з Трампом, що висловлював відкриту опозицію до вступу Києва до Альянсу. Проте, тепер європейські сторони вважають необхідним підтримати його присутність, щоб продемонструвати союзникам цілісність та одностайність у питанні підтримки України. На тлі всіх цих подій, американський спецпосланець Кіт Келлог повідомив, що на черговому раунді переговорів між Україною і Росією, який планується 2 червня у Стамбулі, очікується участь представників США, Франції, Німеччини та Великої Британії. В Україні це вже викликало зацікавленість та підвищену увагу, адже Київ прагне зміцнити свою позицію на дипломатичному фронті та отримати підтримку міжнародних партнерів у складних умовах сучасної війни. Крім того, у вечірній розмові 30 травня з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом Володимир Зеленський обговорював можливість майбутнього переговорного процесу між Києвом і Москвою у Стамбулі, що свідчить про прагнення України використати будь-які дипломатичні можливості для деескалації конфлікту. Водночас, українська сторона ретельно вивчає всі можливі варіанти розвитку ситуації та шукає способи посилити свою позицію на міжнародній арені у ситуації, коли в зовнішньополітичному просторі виникає новий фокус на європейській самостійності й обороні без участі США. Отже, ситуація навколо підтримки України продовжує ускладнюватися, а європейські країни шукають власні шляхи адаптації до нових реалій війни, прагнучи зберегти стратегічний баланс і забезпечити довгострокову безпеку регіону без залежності від американської військової допомоги, яку зараз розглядають як потенційно обмежену або ризиковану.