Російський суд заборонив поширення мемів і сатиричних зображень, що порівнюють Володимира Путіна із Адольфом Гітлером
У Росії триває кампанія цензури й обмеження свободи слова, досягшуючи нових масштабів у контексті боротьби з іронією й критикою владних структур. За рішенням Кіровського районного суду міста Омська було офіційно заборонено поширення одразу 12 інтернет-ресурсів, що містили сатиричний контент, зокрема меми, фотомонтажі та зображення з протестних акцій, які порівнювали президента Володимира Путіна з нацистським диктатором Адольфом Гітлером. За словами джерела — видання "Верстка", — у переліку забороненого контенту опинилися не лише фотомонтажі з "гітлерівськими" вусами та зачіскою, але й кадри з культової російської комедії 2008 року "Гітлер капут!", а також фото з акцій протесту, на яких учасники тримають плакати з написами типу "Путлер — капут" чи "Путін — гібкий крок до ганьби Росії". У наглядовому списку опинилися також знімки відомого блогера Іллі Варламова, зокрема світлини жінки з плакатом "Путлер, випий яду, поки не пригостили свинцем", що, за думкою російських суддів, нібито мають деструктивний характер. Більше того, за рішенням суду було заборонено поширення сторінки на народному сайті "Стихи.ру", де було опубліковано зображення Путіна, що тримає револьвер біля скроні, а поруч — напис "Як врятувати Росію від ганьби". Також під обмеження потрапила сторінка у популярному сервісі "LiveJournal", де розміщено стилізовану ілюстрацію у сатиричному стилі, що нагадує ілюстрований часопис "Крокодил". На обкладинці цієї сторінки зображений Путін із підписом: "У суді розпочався розгляд справи по суті. Сутність заявила, що вона невинна" — своїм способом наголошуючи на цензурних заборонах, що застосовуються до вільного висловлювання думок. Як повідомляє "Верстка", ініціатором позову стала прокуратура Омської області. У своїй офіційній резолюції суд посилається на те, що поширення зазначених матеріалів, нібито, "негативно впливає на інтереси суспільства і держави", а також може "спонукати до терористичної діяльності" та "провокувати злочини". Таким чином, суд аргументує свою постанову тим, що зображення та меми, які порівнюють федерального лідера із нацистським вождем, створюють атмосферу ворожнечі і не сприяють стабільному функціонуванню державних інституцій. Этот випадок ще раз демонструє, наскільки зросла роль держави у контролі інтернет-простору й інформаційного поля, щоби зупинити будь-які форми суспільної критики, які вважаються непотрібною та небезпечною для режиму. Водночас такі судові рішення викликають жваві дискусії серед правозахисників і журналістів щодо меж свободи слова та нових форм вираження протесту у сучасних умовах авторитарного режиму. Особливої актуальності ця тема набирає у контексті зростаючого рівня цензури та репресій щодо інтернет-користувачів у Росії, де будь-який сатиричний вияв насмішки або критики влади все частіше каталізує судові рішення, що обмежують доступ до інформації та цензурують громадську дискусію.