Журналісти встановили імена тих, хто стоїть за переслідуваннями українських церков у тимчасово окупованих районах Запорізької області, зокрема у Мелітополі, ідентифікувавши колаборантів, причетних до релігійних репресій
Розслідувачі з видання The Kyiv Independent у своїй новій документальній роботі "Не буде Бога, крім їхнього" провели глибоке розслідування, відповівши на питання: хто і яким чином використовує адміністративну машину для придушення релігійних громад України на окупованих територіях. У рамках слідства журналісти зв’язалися з особою, яка наразі керує "відділом роботи з релігійними організаціями" у складі тимчасової окупаційної адміністрації Запорізької області, що функціонує у Мелітополі. Його звати Артем Шарлай — мешканець Запоріжжя, відомий своїми проросійськими поглядами з початку 2000-х років. Саме цей чоловік став однією з ключових фігур у системі репресій проти українських церков, що функціюють у місті. Згідно з отриманими документами та розмовами з експертами, Шарлай раніше активно брав участь у антиукраїнських акціях ще до революційних подій 2014 року, зокрема був співзасновником проросійськи налаштованого руху "Антимайдан". Під час російсько-української війни він приєднався до незаконного формування "ДНР", що діяло на окупованих територіях Донбасу. Після недовгої відсутності в публічному просторі він знову з’явився у 2022 році із завданням поглиблювати репресії й контролювати релігійний сектор захоплених регіонів. У розмові з журналістами Шарлай назвав імена своїх підлеглих — Андрія Зінченка, В’ячеслава Литвиненка та Олександра Данилова. Останній, за словами джерел, ще до анексії Криму займав посади середнього рівня в українських адміністративних структурах і відомий своєю проросійською орієнтацією. Після початку широкомасштабного вторгнення він переїхав до Мелітополя, де тепер очолює департамент внутрішньої політики у складі окупаційної адміністрації. Крім того, у розслідуванні фігурує колишній депутат Верховної Ради Євген Балицький, який, перейшовши на бік російських окупантів, підписав розпорядження про заборону діяльності українських церков у регіоні. За цими документами, у містах і селах Мелітополя та навколо них був конфіскований весь рухомий і нерухомий церковний майновий фонд. Саме Балицький у ролі голови адміністрації координує ці каральні заходи, спрямовані проти релігійних громад. Житло багатьох з церков, що наразі перебувають під контролем окупаційної адміністрації, використовується російськими військовими й чиновниками як офіційні приміщення для органів влади окупантів. Зокрема, там розміщені структурні підрозділи окупаційної влади, серед яких — "Міністерство молоді та спорту Запорізької області" у приміщенні колишньої церкви "Нове покоління", "Міністерство культури" у церкві "Благодать" та департамент "Міністерства внутрішніх справ" у храмі "Слово життя". Це свідчить про системний підхід окупанта до придушення української релігійної спільноти, використання релігійних споруд для контролю й адміністративних функцій. Зазначені дії є частиною ширшої програми репресій, спрямованої на знищення української ідентичності й недопущення відновлення українських церков на окупованих територіях. Придушення релігійних громад — стратегічний елемент політики російських окупантів, що використовують адміністративне й силове залякування для підкорення населення. Ці розслідувальні дані не лише підтверджують участь місцевих колаборантів у гірших злочинах проти України, а й показують масштаб та системність релігійних репресій у регіоні. Для української спільноти це — ще один аргумент у боротьбі за повернення своїх територій та за збереження свободи віросповідання, яка під час окупації особливо піддається серйозним випробуванням.