За даними агентства Bloomberg, ситуація з постачаннями безпілотних систем із Китаю до Європи і Росії набирає складних обертів і викликає значне занепокоєння серед міжнародної спільноти
У той час, як у Європі фіксують зменшення поставок ключових компонентів для безпілотників до західних покупців, Китай активно підтримує ринок Росії, постачаючи туди продукти й технології, які мають стратегічне значення для військових та оборонних завдань. Зокрема, у європейських та американських колах з’явилися повідомлення про те, що Пекін зменшив експорт окремих товарів подвійного призначення — зокрема магнітів і інших деталей для двигунів безпілотних систем, які раніше широко використовувалися у дронобудуванні. Такі заходи викликають до життя підозри, що Китай цілеспрямовано скорочує поставки цих компонентів західним країнам, водночас посилюючи їх у напрямку до російського ринку. Відповідні джерела інформують, що виробники у Китаї обмежують експорти, зумовлюючи тренд на зменшення залежності Заходу від китайських технологій у цій галузі. Офіційний Пекін у відповідь на ці звинувачення наголошує, що контролює експорт товарів подвійного призначення та суворо дотримується міжнародних правил і угод. У поширеній заяві Міністерства закордонних справ КНР підкреслюється, що Китай послідовно дотримується політики ненападів і сприяння миру. Там наголошують, що країна не поставляє летальну зброю, і всі товари подвійного призначення контролюються відповідно до вимог законодавства. Офіційний Пекін намагається відкинути будь-які політичні інтерпретації щодо своїх поставок, називаючи їх «безпідставними звинуваченнями» і політично мотивованими спекуляціями. Зі свого боку, у Європі і США стверджують, що саме Китай активно розширює свої військові й оборонні можливості, постачаючи до Росії технології й компоненти, необхідні для виготовлення безпілотних літальних апаратів. За інформацією джерел, ще торік китайські та російські компанії повідомляли про спільні проєкти, зокрема розробку ударних безпілотників, що має суттєве значення для перспектив конфлікту на сході України. Це викликало реакцію Заходу у формі санкцій проти кількох китайських підприємств, які, за інформацією дипломатичних джерел, допомагають Москві у виробництві безпілотних апаратів, а також у постачанні важливих технологій і компонентів. Загалом, ця динаміка свідчить про те, що Китай, прагнучи зберегти баланс у своїй зовнішній політиці, водночас сприяє зміцненню оборонних потенціалів Росії й активно підсилює свою присутність на цьому ринку. Це викликає занепокоєння у глобальної спільноти, оскільки розширення постачання технологій, які можуть бути використані у військових цілях, ускладнює міжнародні зусилля щодо врегулювання конфліктів і підтримання стабільності. Отже, ситуація з поставками безпілотників з Китаю залишається напруженою та багатогранною. Заходи обмеження експорту, які запроваджують країни Заходу, та відчайдушний опір офіційного Пекіну назвати свою політику незаконною або недобросовісною, свідчать про складність балансу між економічними інтересами і міжнародною безпекою. Враховуючи поточний тренд, можна очікувати, що питання контролю та регулювання китайських технологій у цій сфері залишатиметься одним із головних у міжнародних дискусіях найближчого часу.