Київська міська рада не змогла зібратись на заплановане засідання через відсутність кворуму, викликавши обурення та незадоволення міського голови Віталія Кличка
Засідання, заплановане на 29 травня, було призначене на ранок, однак його проведення стало неможливим через низьку явку депутатів, що викликало низку суспільних та політичних коментарів. З самого початку, о 10 годині ранку, відомо було, що в залі присутні лише 46 депутатів, хоча в холі реєстрацію пройшли 68 осіб. Мер Києва, який виконував обов’язки головуючого, визнав цю ситуацію несправедливою та закликав колег повертатися до зали, вставляти картки для голосування й починати роботу, натякаючи на необхідність дотримання процедур та забезпечення кворуму. Однак навіть через годину, коли у залі вже зібралось 52 депутати, більша частина їх залишалась пасивною, а реальна кількість присутніх все ще не сягала необхідних для легітимності засідання. Кличко, коментуючи ситуацію, повідомив, що багато депутатів, зареєстрованих у холі, вагаються чи свідомо не бажають брати участь у роботі ради. Він звинуватив у цьому чинний тиск і перешкоди з боку окремих сил, що прагнуть дискредитувати або паралізувати діяльність Київради. Зокрема, мер повідомив, що деяких депутатів "залякують" кримінальними справами, проводять необґрунтовані обшуки та допити, інші ж, які вже проходять військову службу, умисно не відпускають для участі в засіданнях, що перекреслює можливість формувати кворум. Мер не уточнив, хто саме стоїть за цими діями, але наголосив, що зараз тривають спроби дестабілізувати роботу ради і зірвати ухвалення важливих для міста рішень. Він зазначив, що такі перешкоди не припиняються, а навпаки – посилюються. Проте, більш детальної інформації щодо конкретних осіб, які перешкоджають депутатам бути присутніми, міський голова не навів. Він лише підкреслив, що ці дії є проявами тиску і політичного туману, що заважає ефективній роботі муніципальної влади. Очікувано, що саме на цій сесії міськради планувалися важливі для столиці рішення. Зокрема, розглядалися питання корекції програми економічного та соціального розвитку, бюджету міста, фінансування будівництва та облаштування захисних споруд, підготовки до осінньо-зимового сезону та нового навчального року. Не менш важливі були й питання щодо фінансування розвитку транспортної інфраструктури, зокрема, продовження будівництва метро на Виноградарі. Мер озвучив пропозицію перенести наступне засідання Київради на 10 червня. Водночас, цей аспект ще має бути узгоджений із керівниками фракцій та депутатським корпусом. За регламентом, для визнання засідання повноважним потрібно присутність більшості від усього складу ради, який налічує 120 депутатів. Для підтвердження участі депутата у засіданні використовується електронна система голосування, що фіксує персональне перебування й активність депутата. Отже, ситуація в Київській міській раді свідчить про складнощі у роботі органу місцевого самоврядування, які перетинаються з політичними і інституційними конфліктами. Відсутність кворуму та прояви тиску з боку окремих сил допускають можливість призупинення ухвалення ключових рішень, що може негативно позначитись на життєзабезпеченні й розвитку міста. Якими будуть подальші кроки – залишаються невідомими, однак очевидно, що проблема є системною і потребує втручання для відновлення правового порядку та запобігання політичним іграм, що загрожують нормальній роботі місцевої влади та її здатності ефективно управляти Києвом.