Іспанські правоохоронні органи відмовилися співпрацювати з українською стороною у розслідуванні вбивства колишнього соратника Віктора Януковича, відомого юриста та тіньового куратора українських судів Андрія Портнова
Джерела, близькі до ситуації, повідомляють, що іспанські слідчі не лише відмовилися створювати спільну міжнародну групу для з’ясування обставин злочину, але й не мають наміру видавати тіло вбитого українця Україні. Це викликає обґрунтовані питання щодо можливих причин такої позиції та її політичного максимальної міркування. За даними, отриманими редакцією "Української правди", українська сторона намагалася ініціювати спільне розслідування одразу після трагічної події, однак зазнала відмови. Джерела зазначають, що слідчі з Іспанії підозрюють можливу причетність українських спецслужб до вбивства, що знімало б із них простий слід для розслідування. Водночас, українські правоохоронці мають кілька версій щодо мотивів нападу, окрім причини смертельної біди саме Портнова. Одна з них передбачає, що метою було отримання доступу до матеріалів слідства та особистих гаджетів загиблого — телефонів, планшетів, комп’ютерів — які потенційно містили б чутливу для української сторони інформацію. Інша версія полягає у прагненні українського керівництва, зокрема впливового куратора правоохоронної системи Олега Татарова, швидко з’ясувати всі обставини й мотиви злочину, щоб уникнути неконтрольованих наслідків та невідповідних виступів у медіа. Одночасно з цим, іспанська влада тримає свою позицію щодо невидачі тіла Портнова Україні. Відомо, що рішення щодо передачі поховання може бути ухвалене не раніше початку наступного тижня. Це викликає додаткові побоювання та спекуляції довкола справжніх причин такої відмови — чи то у захисті інтересів власних правоохоронних інституцій, чи у ймовірних політичних іграх. До речі, Андрій Портнов, якого ще у 2010-2014 роках призначали заступником голови Адміністрації Президента за часів Януковича, був і залишається фігурою досить суперечливою. Він активно заперечує будь-яку причетність до злочинів, скоєних під час Революції гідності, та своє опинення у вигнанні. Відомо, що ще у 2018 році проти нього було відкрито кримінальне провадження за статтею "державна зрада", але у 2019 році українські силовики офіційно заявили про закриття відповідної справи. Водночас, з’явилися плівки із записами розмов, де йшлося про незаконний вплив Портнова у судовій системі та політичних елітах. Зокрема, у матеріалах журналістських розслідувань фігурували зізнання про втручання у кадрові рішення суддів та політичних процесів, що викликало хаос у судовій системі й вплив на рішення Конституційного Суду. Особливе занепокоєння викликає факт, що у період початку каденції нової влади — під час правління Ірини Венедіктової — Портнов активно шантажував керівництво Генеральної прокуратури, обіцяючи мати "моторошний" компромат на їхню діяльність. У 2020 році, за заявами Олександра Соколова з Держбюро розслідувань, у правоохоронних органах існували групи та люди, що ділилися інформацією із колишніми посадовцями, зокрема — з Портновим. Не менш важливою є і міжнародна складова цієї історії: у грудні 2021 року США застосували санкції стосовно Портнова як колишнього високопосадовця і його благодійного фонду, що прозвучало як ще один натяк на складність його політичної та кримінальної репутації. Загалом, убивство Андрія Портнова стало ударом у серце політичних інтриг і боротьби за контроль у судовій системі, а також закритим питанням для іспанських правоохоронців. Вбивство, скоєне 21 травня в Мадриді, поруч із американською школою, залишається досі нерозкритим. Додатково до цього, іспанські слідчі наполягають, що питання про видачу тіла Портнова та його посмертні дані залишаються відкритими, що ускладнює процес встановлення істини та отримання відповідей у цій гучній кримінальній та політичній справі.