Загроза розпаду трансатлантичної єдності у боротьбі з обходом санкцій Росії ставить під питання ефективність заходів на глобальному рівні – саме про це повідомляють авторитетні німецькі ЗМІ, посилаючись на внутрішні документи європейських дипломатичних структур
Останні події вкотре поглиблюють кризу у співпраці між США та ЄС у сфері боротьби з ухиленням від санкцій, що за останні місяці перетворилося на одну з найскладніших проблем у міжнародній політиці, дедалі більше підриваючи спільні зусилля у стримуванні агресії Москви. Ґрунтовні висновки містяться у внутрішньому звіті Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, який був оприлюднений ЗМІ з відоточень на видання Südddeutsche Zeitung, NDR та WDR. Стверджується, що на засіданні Ради Європейського союзу з закордонних справ, яке відбулося 20 травня у Брюсселі, керівник європейської санкційної політики, дипломат Девід О'Салліван, висловив жаль щодо повного розвалу трансатлантичної координації у питанні уникнення санкційних обмежень Росії. За його словами, з того моменту втрата спільної інформаційно-пропагандистської роботи між ЄС та США стала неминучим наслідком. Це означає, що зараз немає єдиного фронту у боротьбі з проривами через міжнародні обхідні маршрути, а спільний тандем у цій сфері фактично відсутній. Ще гірша ситуація склалася у формуванні єдиного підходу у межах формату G7. Контакти та зусилля цієї групи, яка ще минулого року мала ключове значення для функціонування санкційної політики, також — наче, втратили імпульс. В підсумку, неясно, як у майбутньому ЄС та США планують узгоджувати нові пакети економічних обмежень щодо Росії. Особливо враховуючи, що експерти попереджають: серед можливих сценаріїв— зняття обмежень за президентства Дональда Трампа, який, згідно з відкритими джерелами, має відчутний інтерес поновити бізнес із Кремлем, що підтверджується його недавніми заявами. Розкол у трансатлантичній коаліції викликає занепокоєння і у політичних колах Європейського парламенту. Депутат від партії "Зелених" Сергєй Лагодинський попереджає, що слабкість або навіть повний крах співпраці у боротьбі з обходом санкцій істотно погіршить ситуацію з безпекою у регіоні. На його думку, США ще минулого року були головним рушієм режиму санкцій, і тепер їхня можлива політика, спрямована на пом’якшення — особистий інтерес Трампа щодо налагодження більш тісних економічних зв’язків з Москвою — може зруйнувати decades-old глобальний режим обмежень. З іншого боку, є й погляд, що позитив у цій ситуації внесла стримана дія торговельних санкцій проти Росії. За словами чиновників у Брюсселі, ці обмеження вже дають перші ознаки своєї ефективності: російська економіка відчуває негативний вплив, що швидко проявляється у зниженні експорту товарів військового профілю через треті країни. Зокрема, такими країнами стали Вірменія, Сербія, Узбекистан та Індія, які вважаються транзитними майданчиками для обходу санкційних заходів. Втім, і тут є проблеми: поставки через Казахстан, Обʼєднані Арабські Емірати та Туреччину зменшували експортні потоки, але повністю їх не зупинили. Водночас, Китай і Гонконг залишаються головними транзитними вузлами для нелегального російського експорту, що підтверджують внутрішні дані. За інформацією внутрішнього звіту, високопосадовці ООН і дипломатичного корпусу США у Брюсселі підкреслювали: приблизно 80% ухилень від санкцій контролює Китай, що він ціною наполегливих заперечень намагається залишатися поза обмеженнями та уникати відповідальності. Водночас, дипломатичні джерела рекомендують ЄС посилити тиск і на компанії, які ведуть справу на нелегальних ділянках, а також у портах, що активно використовуються цими судами — зокрема у Туреччині, Індії та Малайзії. Що стосується майбутніх кроків, то внутрішній документ відкриває шлях для нового етапу санкційної політики, котра може змінити фокус у напрямку на енергетичний і банківський сектори Росії. Водночас, найбільшим опір цим заходам чинить Угорщина, яка знову відмовилася підтримувати нові обмеження, демонструючи своє невдоволення та неспрощення дипломатичних компромісів. З точки зору Вашингтона, перспективи співпраці не виглядають оптимістичними. Згідно з недавніми заявами, 25 травня президент США Дональд Трамп, коментуючи активізацію російських обстрілів в Україні, натякнув на можливість запровадження нових санкцій проти Росії. Одночасно, представники європейських країн, зокрема фінський прем’єр Петтері Орпо, наполягають на тому, що світова спільнота має посилити тиск на Володимира Путіна, щоб він почав реальні переговори та припинив бойові дії в Україні. Однак можливість таких узгоджень у найближчий час видається досить невизначеною через стрімкі політичні коливання і суперечливі інтереси ключових гравців у цій кризовій ситуації.