У Європейському Союзі розгортається напружена дискусія щодо нових заходів проти Росії, зокрема, пропонуються радикальні кроки щодо обмеження ціни на її нафту
За джерелами, які дісталися до матеріалів видання Financial Times, керівництво Брюсселя прагне встановити верхню межу ціни на російську нафту на рівні 45 доларів за barrel. Це, вважають у ЄК та провідних країнах-членах, дозволить посилити санкційний тиск на Росію та обмежити її фінансові можливості у контексті продовження війни в Україні. Згідно з отриманою інформацією, ідея зниження верхньої межі з запланованих 60 до 45 доларів наразі викликає неоднозначну реакцію у країнах-членах ЄС. Наразі ще тривають внутрішні дискусії й консультації, адже не всі країни погоджуються з цим кроком. Зокрема, країни-сусіди та інші партнерські держави прагнуть ретельно зважити наслідки такого рішення для енергетичного ринку і економіки у цілому. Повідомляється, що Брюссель має намір знизити цінову межу на експорт російської сирої нафти з чинних 60 до 45 доларів за барель у рамках 18-го пакету санкцій щодо Москви. Це є частиною масштабної стратегії посилення обмежень, спрямованих на ослаблення економіки Росії у зв’язку з її дійствах у війні проти України. На зустрічі міністрів фінансів країн G7 минулого тижня питання ціни на нафту стало однією з ключових тем. Там Канади було запропоновано включити до спільної декларації чітке твердження, що закликає до посилення санкційних заходів — зокрема, застосування додаткових обмежень або максимальних цін. Ця ідея була підтримана більшістю, зокрема Францією, Німеччиною, Італією та Великою Британією. Втім, вирішальний момент стався через опір зі сторони США. За інформацією джерел, міністр фінансів США Скотт Беллент наполіг, щоб відповідний пункт не потрапив до спільної заяви G7, щоб уникнути ескалації конфлікту із Вашингтоном. В результаті було ухвалене компромісне рішення — у документі прописано, що країни G7 «продовжують вивчати всі можливі варіанти посилення тиску», включно із додатковими санкціями, якщо ситуація з припиненням вогню надалі не покращиться. Зазначимо, що на цю ініціативу не всі країни ЄС відреагували однаково. Угорщина та Греція, які раніше висловлювали скептицизм щодо обмежень цін на нафту, наразі залишаються у роздумах та оцінюють потенційні наслідки такого кроку. Водночас, Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен висловила свою позицію про необхідність ще більшого зниження граничної ціни — до 40 доларів за барель. В українських колах підкреслюють, що зниження максимальної ціни до 30 доларів представило б більш дієві інструменти для посилення санкцій та протидії російській агресії. Таким чином, у Європейському Союзі триває складний процес пошуку компромісів навколо цінових обмежень на нафту з Росії, який може істотно вплинути на майбутню санкційну політику та енергетичний режим у регіоні. Водночас, питання залишається відкритим, оскільки різні країни намагаються збалансувати економічні інтереси із безпековими завданнями, прагнучи та максимально запобігти ескалації конфлікту та посилити свою позицію у глобальній політиці.