Північнокорейські військовополонені: Чому їх не включили до обміну “1000 на 1000” в Україні
У контексті масштабного обміну військовополоненими між Україною та Росією у форматі "1000 на 1000", який відбувся минулого тижня, залишаються відкритими питання щодо долі деяких іноземних громадян, зокрема — північнокорейських військовослужбовців. За інформацією, наданою агентством Yonhap News Agency з посиланням на депутата Національних зборів Південної Кореї Ю Йон-вона, двоє військових з Північної Кореї — із прізвищами Рі та Пек — не увійшли до списків обміну, хоча раніше були у полоні української сторони. За словами депутата, рішення не враховувати цих полонених у процесі обміну ухвалили за наполяганням офіційного Сеула. Джерела з українського боку підтвердили, що ці військові мешкали у полоні, але їх доля залишилася поза увагою учасників масового обміну. Варто відзначити, що південнокорейські офіційні особи заявили про готовність прийняти своїх співвітчизників, якщо вони у добровільному порядку згодяться переїхати до Південної Кореї. Один з них — Рі — уже висловив бажання повернутися до Південної Кореї, і ця позиція викликала певний резонанс у дипломатичних колах. Зустріч із полоненими: зусилля й занепокоєння Депутат Ю Йон-вон відвідував Україну у лютому цього року і мав можливість особисто поспілкуватися з обома військовими, перебуваючи там у рамках дипломатичної місії. У своєму соцмережевому повідомленні він розповів, що один із полонених — Рі — у записі аудіо висловив занепокоєння щодо можливості страти своїх батьків у разі повернення на батьківщину, тобто до Північної Кореї. За його словами, цей факт вказує на потенційно трагічний сценарій, який може спіткати цих військових після репатріації. Ю Йон-вон закликав український уряд та міжнародні організації втрутитись, щоб надати можливість цим чоловікам залишитися на території Південної Кореї, уникнувши небезпечних наслідків для їхнього життя та безпеки. Висловлюючи свою позицію, він підкреслив, що одне із завдань дипломатії — забезпечити безпеку і права всіх громадян незалежно від їхнього походження і обставин полону. Фонові дані та контекст Обмін "1000 на 1000", що відбувся 25 травня, став третім великим звільненням полонених за останні кілька місяців. За цими даними, до України повернулися 303 українські військові та захисники, які перебували у полоні у Росії. Однак, на цьому історія не закінчується: командир бригади Нацгвардії "Азов" полковник Денис Прокопенко — відомий як "Редіс" — критично висловився щодо обміну, наголошуючи, що у триденних переговорах не було включено жодного із його підлеглих. Він висловив сумніви щодо намірів української влади повернути бійців "Азову", і висловив причетність до цього припущення. Значущим є і факт відсутності серед звільнених цивільних полонених: письменник і колишній політв'язень Кремля Станіслав Асєєв повідомив, що у списках немає жодних цивільних осіб, які перебували у російському полоні більше восьми років. Ці питання підсилюють занепокоєння щодо гуманітарної ситуації в зоні конфлікту і рівня дипломатичних зусиль, спрямованих на пошук і звільнення полонених. Додатковий аспект становить підтвердження лідера Північної Кореї Кім Чен Ина у квітні 2025 року щодо відправки військових до Росії для підтримки її у війні проти України. Це відбиває зростаючий рівень військової і стратегічної співпраці між двома країнами на тлі конфлікту і надає додаткові підстави для аналізу ролі іноземних громадян у цьому контексті. Таким чином, питання долі північнокорейських військовополонених викликає все більше уваги і вимагає ретельного дипломатичного і гуманітарного підходу. Водночас, той факт, що ці особи залишилися поза увагою формального обміну, підкреслює складність і багатовекторність нинішнього конфлікту, а також необхідність наполегливої роботи з пошуку рішень для усіх залучених сторін.