Неочікуваний поворот у нагородженні українських військових: ім’я одного з них раніше зникло з указу, але знову з’явилося у списках державних відзнак
Мова йде про Богдана Кротевича, колишнього начальника штабу 12 окремої бригади спеціального призначення «Азов», який раніше опинився у центрі скандалу через свою відставку і публічні критики командування. За офіційною інформацією, президент Володимир Зеленський своїм указом від 26 травня присвоїв Богдану Кротевичу орден Богдана Хмельницького II ступеня — одну з найпрестижніших державних нагород. У документі наголошується, що підставою для вручення відзнаки стала «особиста мужність, проявлена у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові». Зазначимо, що раніше його прізвище абсолютно зникло з офіційних списків нагородження, що викликало чималий резонанс і запитання суспільства. Передісторія конфлікту з Головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським вийшла на перший план ще навесні. 9 квітня Богдан Кротевич у інтерв’ю британському виданню The Guardian відкрито закликав його йти у відставку. Військовий вважає, що Сирський не має стратегічного бачення й ставить під загрозу життя військовослужбовців, оскільки віддає «майже злочинні» накази, що мають руйнівний вплив на ситуацію на фронті та стосуються безпосередньо безпеки української армії. Ще через два дні, 11 квітня, Кротевич заявив, що його прізвище зникло з офіційного указу президента про нагородження. Попри початкові припущення, що це могло бути політичним мотивом через його відкриті критики керівництва Збройних сил, у Національній гвардії України запевнили, що «зникнення» прізвища сталося через технічну помилку та непорозуміння. Тим часом, прихильники військового наголошують на його відданості і мужності, а сама його нагорода з’явилася уже після довгого багатозначного конфлікту у відкритих заявах і публічних виступах. Це свідчить про складність і багатогранність сучасної української військової політики, а також подій, що відбуваються у військовому командуванні: питання про лояльність, стратегічне бачення і публічний голос військових стають дедалі гострішими. Таким чином, історія Богдана Кротевича стала яскравою ілюстрацією того, що навіть у складних і заплутаних умовах державної служби можливо перетворювати конфлікти на період реформи та інституційних пертурбацій, а також доводити свою цінність і для держави, і для суспільства. Усі очікують на подальший розвиток подій і очевидне підтвердження принципу, що нагороди і визнання мають залишатися об’єктивними і справедливими незалежно від політичних або особистих суперечок.