Литва висловила рішучий протест Російській Федерації у зв’язку з новими масштабними злочинами, вчиненими у рамках неоголошеної війни проти України
Зовнішньополітичне відомство країни 27 травня офіційно вручило послу Росії в Литві ноту протесту, засуджуючи дії московської влади, які спричиняють неабиякий гуманітарний та цивільний кошмар для українського населення. Це стало черговим офіційним кроком балтійської держави у контексті зростаючої міжнародної критики та санкційного тиску на країну-агресора. За словами представників литовського МЗС, у цей день до дипломатів прийшов високопосадовець російського посольства, якого було повідомлено про неприпустимість воєнних злочинів, скоєних під час тривалої війни, ініційованої Москвою. У повному обсязі були зачитані позиції, що засуджують систематичні обстріли українських цивільних обʼєктів, знищення інфраструктури та масовану атаку на мирне населення. У заяві зовнішньополітичного відомства Литви наголошується, що російські війська продовжують застосовувати ракети й безпілотники для атак по українських містах, спричиняючи загибель та поранення цивільних, особливо дітей. Влада країни нагадала, що такі дії не мають юридичного строку давності та є чітким проявом воєнних злочинів, за порушення яких відповідальність рано чи пізно настане. Литва закликала світову спільноту обʼєднати зусилля і посилити тиск на Росію, адже «відмова оголосити хоча б короткий, 30-денний, режим припинення вогню» свідчить про намір продовжувати війну і ігнорувати зусилля міжнародних інституцій щодо припинення кровопролиття. У контексті нових ракетних ударів слід нагадати, що вже з початку травня українські оборонці неодноразово фіксували масштабні атаки з боку російських сил, зокрема і за допомогою балістичних ракет. За даними українських Повітряних сил, 24 травня по української території було запущено 14 ракет «Іскандер-М» та понад 250 ударних безпілотників. Наступної ночі, 25 травня, Росія здійснила ще понад 300 авіаційних ударів, застосовуючи ракетну техніку різних типів – крилаті, балістичні й керовані ракети — а також ударні дрони. 26 травня кількість цих атоск значно не зменшилася: Кремль спрямував понад 360 засобів ураження в сторону України, у тому числі крилаті ракети та ударні БПЛА. Що стосується жорстких засобів знущання з українських військовополонених, то війна набирає ще більш важких обертів. За інформацією Головного управління розвідки України, лише 24 травня було зафіксовано понад 150 випадків страти або інших форм знищення українських захисників на полі бою росіянами. Порушення прав людини, зокрема масові вбивства беззбройних військовополонених, стали однією з головних тем уваги міжнародної спільноти та засобів масової інформації, що закликають до невідкладних заходів і відповідальності винних. Реакцію на військові дії Москви активно коментують і закордонні лідери. Зокрема, 25 травня американський президент Дональд Трамп зробив заяву щодо російської агресії, зазначивши, що США розглядають можливість запровадження додаткових санкцій проти Російської Федерації за її злочини в Україні. А вже 27 травня Трамп різко висловився про Владіміра Путіна, назвавши його «гратися з вогнем», натякаючи на незворотність агресивних кроків Кремля і потенційні наслідки для міжнародної безпеки. Війна в Україні ще більше загострила міжнародний конфлікт і висвітлила проблему безкарності за воєнні злочини. Литва, разом із іншими країнами ЄС та НАТО, продовжує наполягати на посиленні санкцій і гуманітарної підтримки України. Останні події ще раз підтвердили, що світова спільнота має бути готова до подальших кроків у захисті українського суверенітету та стабілізації ситуації на Європейському континенті.