Центр протидії корупції викрив ще одну прокурорську персону, яка намагалася уникнути відповідальності за підозрою у отриманні масштабного хабаря
Заступниця прокурора Запорізької області Наталія Максименко, яку НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють у тому, що вона вимагала та отримала 40 тисяч доларів США за «мовчазне» вирішення кримінальних справ, зробила змінений крок — мобілізувалася до українських захисних сил. Таку інформацію повідомив Центр протидії корупції у своїх соцмережах, додавши, що ця подія сталася 9 травня, за десять днів до запланованого судового засідання щодо її справи у Вищому антикорупційному суді. Згідно з отриманими даними, Максименко, яка раніше була фігуранткою розслідувань щодо корупційних зловживань, зробила такий крок із очевидною метою — отримати додаткову захистову халяву, яка, за словами антикорупційних експертів, може суттєво затягнути або навіть унеможливити її притягнення до відповідальності. ЦПК припускає, що вона, ймовірно, керуючись бажанням уникнути справедливого покарання, пішла шляхом мобілізації, схожим на той, що його застосовували до інших високопосадовців, наприклад, колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Останнього перед вироком у кримінальній справі, яка трактувала вчинення масштабних ухилянь від оподаткування та зловживань владою, також мобілізували до Збройних сил України. Тоді цей факт викликав шквал критики й запитань щодо законності таких дій. Центр нагадує, що у вересні 2024 року Максименко була викрита у злочинній схемі на отриманні хабаря. За версією слідства, вона отримала 40 тисяч доларів США за сприяння у скасуванні арешту майна та уникненні кримінальної відповідальності для особи, яка була під слідством. Гроші було знайдено у багажнику її автомобіля, а згодом їй було застосовано заставу у сумі 8 мільйонів гривень. Після внесення застави вона звільнилася з-під варти і продовжила працювати далі, однак стаття, якою її звинувачують, передбачає санкції у вигляді позбавлення волі на терміни до 12 років. Самі ж прокурорські верхівки, ознайомившись із ситуацією, намагаються знайти легальні механізми, щоб уникнути подальшого притягнення до відповідальності. У тому ж контексті нагадується, що випадок з Насіровим став відомий широкій громадськості ще раніше. Обвинувачений у рекордному хабарі у 722 мільйони гривень, він, як і Максименко, перед вироком мобілізувався до армії — за кілька кроків до вироку суду. Однак Військова служба правопорядку у Збройних силах України згодом повідомила про службове розслідування щодо цього факту, а також скасувала наказ про мобілізацію Насірова — ймовірно, через виявлені ймовірні порушення або спроби уникнення покарання під виглядом військової служби. Такий «фінт» із мобілізацією відомих високопосадовців викликає палкі суперечки у суспільстві і нагадує про тенденцію використовувати військовий обов’язок для знищення або затягування кримінальних розслідувань. У Центрі протидії корупції занепокоєні тим, що закони та процесуальні норми ще не доведені до досконалості, і поки парламент не внесе відповідних змін, десятки унікальних справ високопосадовців — зокрема і справи, фігурантом яких є Максименко — будуть й далі «зависати у повітрі», поки не мине строк давності. Це фактично дає можливість деяким особам уникати справедливого покарання навіть за скоєні злочини. З урахуванням усіх обставин, очевидно, що у правоохоронних органів ще попереду багато роботи, щоб вдосконалити механізми боротьби з корупцією і гарантувати, що високопосадовці, які намагаються застосовувати будь-які способи для захисту своїх інтересів, будуть притягнуті до відповідальності відповідно до закону, а не змиються за рахунок хитрощів та довгих процесуальних процедур.