У НАТО готуються до скороченого підсумкового документу саміту у Гаазі, і, схоже, основна увага у ньому не буде приділена Україні – повідомляють ЗМІ
Напередодні другого у цьому році саміту лідерів країн-членів Північноатлантичного альянсу у Гаазі (запланованого на червень) у ЗМІ почали з’являтися підозри, що його підсумковий комюніке може бути суттєво скороченим. За інформацією джерел, серед яких особливо активно цитована "Європейська правда" із посиланням на Radio Free Europe/Radio Liberty, існує ймовірність, що у фінальному документі не буде згадано ані Росію, ані Україну. Це викликає великий інтерес і тривогу у експертів, оскільки у попередніх самітах саме питання України та її безпекового статусу займало значущу позицію у порядку денному. Згідно з джерелами, організатори саміту прагнуть створити документ, що зможе пройти схвалення найвпливовішого гравця — президента США Дональда Трампа. Враховуючи його антиімміграційні, антиєвроатлантичні ідеї, а також його ставлення до просування розширення НАТО і підтримки України, адміністрація намагається уникнути сценаріїв конфліктних дискусій, що виникали наприкінці минулого року в Брюсселі. У зв’язку із цим, за даними RFE/RL, ухвалене у Гаазі комюніке стане значно меншим за обсягом — його планують обмежити трьома-чотирма короткими абзацами, тоді як раніше видання НАТО публікували докладні заяви. Якщо провести порівняння з минулими підсумками, то, наприклад, декларація у Вашингтоні 2024 року складалася з 40 абзаців, а комюніке у Вільнюсі 2023 року, схвалене наприкінці минулого року, займало вже понад 90. Там охоплювалося широке коло питань — від протидії агресії Росії до питань посилення обороноздатності, взаємодії з ЄС і підтримки партнерів. Також у цій редакції підкреслювалося, що Україна має майбутнє у НАТО і їй слід рухатися до повноправного членства. Однак зараз існує серйозна ймовірність, що у новому документі Україну та Росію взагалі не згадають. Це викликає здивування і тривогу у дипломатичних колах, адже у попередніх самітах саме Україна займала центральне місце у порядку денному. Там точилися гарячі дебати щодо перспектив вступу України до Альянсу, її амбітних планів у реформуванні оборонної сфери і необхідності більш активної підтримки Києва у протистоянні з Москвою. Згідно з джерелами, які побажали залишитися анонімними, причиною такого змінення курсу є позиція Трампа, що не підтримує швидкий вступ України до НАТО. За словами одного з європейських дипломатів, оскільки Трамп намагається уникнути нових конфліктів і засадничо налаштований скептично щодо розширення Альянсу, можливо, було б більш зручним не піднімати цю тему взагалі на цьому саміті. Зазначають також, що будь-які спроби сформулювати пом’якшувальні формулювання щодо України можуть призвести до ще більш суттєвої шкоди, ніж у 2024 році, коли ухвалювалося концептуальне комюніке, що, зокрема, зобов’язувало підтримувати Київ "на його незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО". На цьому тлі особливо потужно звучать обговорення щодо майбутніх напрямків та цілей НАТО. Очікується, що в ході саміту в Гаазі лідери країн-членів Узгодять нові параметри щодо військових витрат, що є важливим здобутком для майбутніх стратегічних планів альянсу. Генсек НАТО Марк Рютте виступає за збільшення щорічних витрат на оборону до 3,5% від ВВП країн та додаткові 1,5% — на цілі, пов’язані з безпекою й обороною. Усі ці питання, за словами американських дипломатів, мають бути узгоджені до саміту, інакше Трамп може вирішити скасувати своє участь у ньому, що вже викликало відповідну тривогу у союзників. Отже, майбутній саміт у Гаазі обіцяє бути не таким гучним і об’ємним, як попередні. Згадування України та активізація дискусій щодо її членства у НАТО, ймовірно, залишаться поза увагою, спричинивши новий етап у дипломатичних переговорах і стратегічному балансі між країнами альянсу. Це також підкреслює турботи щодо впливу внутрішньополітичних чинників у Сполучених Штатах та їхнього відображення у зовнішній політиці НАТО. Очікувати можна або поступове переформатування дискусій, або ж більш стриману і ускладнену дипломатичну атмосферу напередодні вирішальних рішень у регіоні.