За час Курської операції українські захисники успішно взяли у полон рекордну кількість російських військових — 971 особу
Такі дані оприлюднив офіційний представник Генштабу Збройних сил України, що підкреслює значний поступ української армії у контексті збройної боротьби із російською агресією. Відповідно до повідомлення, ці зусилля стали однією з найбільш вагомих складових у системі повернення наших людей із полону ворога. Генеральний штаб України підкреслює, що особливу роль у цьому процесі відіграла Курська наступальна операція, яка стала винятковою та стратегічною за своїм задумом і здобутками. За період з 6 серпня 2024 року по 25 травня 2025 року наші військові діяли не лише у тяжких боях, а й активно застосовували нестандартні, асиметричні рішення, що принесли заслужені успіхи та здивували світ. Саме завдяки цим несподіваним ходам Україна змогла суттєво поповнити "обмінний фонд" своїх полонених, що має велике двостороннє значення у контексті повернення громадян та військових із російського полону. Офіційне повідомлення Генштабу також наголошує: незважаючи на переважну чисельну перевагу противника, українські сили змогли здобути цю перемогу саме через ретельно сплановані й нестандартні операції. Це ще раз доводить — перемога в сьогоднішній війні залежить не лише від кількості, а й від стратегічної вправності та здатності застосовувати несподівані тактичні рішення. Відтак, зусилля української армії розраховані на довгострокову боротьбу, яку українці обіцяють вести до кінця. "Боротьба за наші території і наших людей триває. Україна своїх не залишить", — наголосили у Генеральному штабі, підтвердивши незмінну рішучість боротися за кожного громадянина та кожен клаптик нашої землі. Передісторія цих подій важлива: 23 травня українська та російська сторони провели перший етап масштабного обміну полоненими у форматі "1000 на 1000", внаслідок якого було звільнено 390 українців — 270 військових і 120 цивільних. Наступного дня, 24 травня, з російського полону повернули ще 307 українських захисників, переважно з рядового та сержантського складу. Важливо зазначити, що всі вони — чоловіки, які боролися на фронті або перебувають у полоні через політичні переслідування. 25 травня сторони завершили третю частину обміну у форматі "1000 на 1000", внаслідок якої додому повернулися ще 303 захисники. Попри цю активну роботу, серед тих, хто залишився у російському полоні, є багато вражаючих історій і болючих реалій. Так, командир бригади Нацгвардії "Азов" полковник Денис Прокопенко ("Редіс") заявив, що під час триденних обмінів жоден із його підлеглих не повернувся відразу додому, а придатних для обміну "азовців" взагалі не було. Це спричинило доторк до болючих питань і невпевненості щодо повернення цих героїв додому. У свою чергу, відомий письменник і колишній політв’язень Кремля Станіслав Асєєв підкреслив, що у рамках останнього обміну у "1000 на 1000" серед звільнених немає жодного цивільного, що перебуває у російському полоні вже понад вісім років. Це ще один сигнал про труднощі та складність процесу повернення полонених, які вже багато років перебувають у полоні та очікують на звільнення, втім, залишається відкритим питання про їхню долю і необхідність більш системної роботи для їхнього звільнення. Загалом, ці події ознаменували новий етап боротьби України за своїх громадян. Водночас вони наочно продемонстрували, що українська армія та дипломатія здатні діяти у складних умовах, застосовуючи найрізноманітніші підходи та рішення. Навіть за умов переважної сили ворога наші захисники доводять, що головна зброя — це не тільки зброя, а й стратегія, воля і незламний дух, а кожне звільнення — це маленька перемога у великій війні за незалежність і суверенітет нашої країни.