Польща знову в центрі політичних дискусій щодо питання розширення НАТО та майбутнього України у військово-політичному альянсі
У переддень другому турі президентських виборів у країні, кандидат від провладної партії «Право і справедливість» (ПіС), чинний мер Варшави Рафал Тшасковський, зробив несподівану заяву, відмовившись підтримати ініціативу, яка передбачає блокування можливого вступу України до Північно-Атлантичного альянсу. Це викликало підвищену увагу експертів і політичних спостерігачів, адже тема інтеграції України до НАТО залишається однією з найгарячіших у польсько-українських відносинах. Згідно з інформацією, опублікованою радіостанцією Radio Zet та поширеною українським інформаційним порталом «Європейська правда», ініціативу щодо заборони вступу України до НАТО було висунено ультраправим політиком Славоміром Менценом — одним із найяскравіших антипутінських та антиукраїнських діячів у польському політикумі. Саме він виступив із пропозицією підписати декларацію, яка передбачає, зокрема, заборону на будь-яке передбачене юридичне набуття членства України у військовому альянсі. До цієї кампанії були залучені також і інші опоненти української інтеграції, зокрема кандидат від «Права і справедливості» Кароль Навроцький. При цьому, важливо зазначити, що обидва кандидатів — Тшасковський та Навроцький — будуть боротися у другому турі президентських виборів, що відбувся 1 червня. Згідно з їхнім спілкуванням із лідером «Конфедерації» Менценом, вони прийняли його запрошення для особистої дискусії, під час якої були обговорені ключові пункти його програми. Відомо, що серед восьми пунктів цієї програми — і той, що містить обіцянку на випадок перемоги не підписувати закон про ратифікацію вступу України до НАТО. Зазначимо, що саме цей пункт викликав найбільше обурення з боку Тшасковського. В інтерв’ю для видань польської преси він чітко заявив, що не може погодитися з таким твердженням і підкреслив, що забезпечення безпеки — ключовий чинник для Польщі та регіону загалом. «Якщо Путін не зупиниться перед будь-якими заходами, ми маємо розуміти, що він озброїться і продовжить свою агресію. Єдина гарантія нашої безпеки — це інтеграція України до НАТО. Це не лише стратегічна ціль, але й необхідність для регіональної стабільності», — наголосив він. Негайно відповідь на цю позицію подав сам Менцен, який у своєму коментарі зазначив, що «якщо Путін може напасти на Польщу, будучи членом НАТО, то він тим більш зацікавлений у нападі на Україну». Політик також додав, що «це логіка процесу і для нього зрозуміла абсолютно ясно». На ці слова Тшасковський відреагував категорично: «Я добре знаю Путіна і спостерігаю за ним уважно. Він реагує лише на силу. Мовою дипломатії та слів він не обмежиться». Мовляв, відповідь на агресію — це зміцнення оборони та дипломатичний тиск. Ще один важливий аспект — слова Менцена, який стверджує, що «Україна має неврегульовані кордони і тому її членство у НАТО непередбачуване». У відповідь Тшасковський наголосив, що «Польща має прагнути до приєднання України. Це — стратегія нашої безпеки, і навіть якщо процес займе 10-15 років, він цілком можливий. Важливо, щоб наші зусилля були зосереджені на цьому напрямку». Водночас, кандидат уточнив, що він проти відправки польських військових до України, наголошуючи, що допомога має бути у вигляді озброєння й техніки, але не безпосередньо на фронт. Водночас, у політичних колах активно обговорюється ситуація навколо нещодавніх подій. 22 травня підтримуваний опозицією кандидат у президенти Кароль Навроцький підписався під твердженнями Менцена, зокрема щодо заборони України вступати до НАТО в обмін на його підтримку у другому турі. Це стало однією з найгостріших тем передвиборної дискусії, зокрема під час телевізійних дебатів, що відбулися ввечері 23 травня. Там українське питання було одним із головних і дало змогу експертам і аналізаторам змоделювати можливі сценарії подальшої політики Польщі у світлі радикальних поглядів офіційних кандидатів. Така риторика та політичні позиції відтіняють складність ситуації в Польщі напередодні ключових виборів. Вибір між підтримкою інтенсивної інтеграції України до НАТО та збереженням зовнішніх дипломатичних риторик, що часом наближаються до проросійських тез, може визначити не лише майбутню політику країни, але й безпекову ситуацію в регіоні. Ситуація залишається напруженою, адже з одного боку — прагнення до стабільності і безпеки, а з іншого — політична боротьба та внутрішні конфлікти ідеологічного характеру. Події останніх днів показують, що питання безпеки України й її потенційного членства у НАТО продовжує залишатися одним із найгарячіших і найспірніших у польсько-українських відносинах.