Іспанія залишилася останньою із великих країн-членів НАТО, яка досі не приєдналася до прагнення альянсу витратити щонайменше 5% ВВП на оборону до 2032 року
Така ціль була сформульована за ініціативою колишнього американського президента Дональда Трампа і нині залишається предметом напружених дискусій та тиску з боку Вашингтона. За даними фінансової газети Financial Times, Мадрид досі утримується від підтвердження своїх зобов'язань щодо збільшення оборонних витрат до визначеного рівня, що створює серйозні ризики для єдності всього блоку і можливих перспектив майбутнього саміту лідерів НАТО в Гаазі. Тим часом у Брюсселі напередодні ключової зустрічі міністрів оборони 5 червня відбувається активний тиск на Іспанію з метою отримати її підтримку. Легендарним часом переговорів керують високопосадовці, які на умовах анонімності обговорюють можливі наслідки для Європи й безпеки регіону у разі, якщо Мадрид не підтримає нові оборонні зобов’язання. Всі ключові гравці розуміють: від їхнього єдиного голосу залежить не тільки внутрішня єдність НАТО, а й міжнародне позиціонування альянсу на майбутніх зустрічах, зокрема – на саміті у Гаазі. У центрі дискусій опинилася мета до 2032 року досягти щорічних витрат на оборону у розмірі 3,5% ВВП, з додаванням ще 1,5% на витрати, пов’язані із забезпеченням безпеки – це, зокрема, кібервійни, модернізація інфраструктури, контррозвідка та інноваційні технології. Так званий план, розроблений генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, передбачає поступову еволюцію фінансування, що зумовлює зусилля з боку всіх союзників щодо збільшення вкладень у військову сферу. З іншого боку, ситуація ускладнюється тим, що Іспанія неодноразово давала зрозуміти: її цільовий рівень оборонних витрат наразі становить 2% від ВВП, яких країна планує досягти вже цього року, при цьому суттєво інвестуючи у оборонну систему – близько 10 мільярдів євро, що, за словами прем’єр-міністра Педро Санчеса, дозволить простимулювати його досягнення цілі в 2% ще раніше – до 2029 року. Водночас уряд залишається обережним щодо публічних заяв про наміри досягти 5%, що є сигналом для НАТО та США про необхідність враховувати особливості іспанської політики та економіки. Наразі у Вашингтоні та Брюсселі чекають офіційної позиції Іспанії, яка залишається відкритою перед підписанням будь-яких міжнародних зобов'язань. Марко Рубіо, держсекретар США з питань оборони, вже закликав Мадрид «приєднатися до інших союзників та виконати ціль у 5% ВВП», однак офіційна іспанська влада поки стримано реагує, утримуючись від публічних коментарів. На цьому тлі зростає ризик, що відсутність чіткої підтримки Іспанії може затримати або навіть заблокувати підписання єдиного заяви на саміті НАТО, що в свою чергу підірве єдність і вплив альянсу на глобальній арені. Окрім цього, подальша невизначеність у фінансових зобов’язаннях може ускладнити співпрацю між країнами-членами, зменшити рівень довіри до оборонної політики та зменшити ефективність спільних дій у разі виникнення зовнішніх загроз. Як зазначають аналітики та дипломатичні джерела, ситуація навколо іспанських витрат на оборону довго була і лишається предметом неоднозначних оцінок. Вказівка на потенційне дипломатичне компромісне рішення залишається відкритою, однак очевидно одне – питання оборонних витрат і рівня підтримки НАТО в Європі залишає ще багато нерозв’язаних складових, які мають вирішитися до моменту головних самітів та зустрічей у найближчий час.