У польських президентських дебатах: гострі дискусії щодо України, Зеленського та міжнародної політики
Вечір 23 травня ознаменувався напруженими теледебатами кандидатів у президенти Польщі, під час яких вперше в рамках передвиборчої дискусії особливо гостро й детально обговорювалися питання України, її відносин із Польщею та роль українського лідера Володимира Зеленського. Цей діалог, який зібрав увагу широкої аудиторії, привернув увагу експертів і політичних спостерігачів своєю непередбачуваністю та важливістю для майбутнього регіону. Ініціатором запеклої полеміки виступили кандидати, що представляють різні політичні сили. Опозиційний кандидат Кароль Навроцький, підтримуваний опозиційними силами, висловив критицизм щодо ставлення Зеленського до Польщі, зазначивши, що його позиція є недостатньо дружньою та відкритою. Навроцький наголосив, що дія застосовує до польсько-українських відносин стиль, який він охарактеризував як «погано ставлення», натякаючи на потенційний негативний вплив на польські інтереси. З іншим підходом виступав кандидат від влади, Рафал Тшасковський, який звинувачував Зеленського у тому, що він нібито говорить «мовою Володимира Путіна» щодо вступу України до НАТО. Тшасковський з гумором і водночас жорстко виступив проти концепцій, які нібито підривають можливості України на міжнародній арені, зокрема у питанні безпеки та євроатлантичної інтеграції. Обидва кандидати, які між собою сперечалися, поставили одне одному по три запитання у шести тематичних блоках — від економіки до соціальної політики, з особливим акцентом на питаннях міграції та українсько-польських відносин. Майже всю дискусію наповнювало питання міграції, яке давно стала гарячою темою у польському політичному та медійному просторі. Обидва кандидати одностайно дистанціювалися від так званого міграційного пакту Європейського Союзу, причому Навроцький підтвердив, що в разі перемоги у виборах він односторонньо піднесе питання про розірвання цього угоду. Тшасковський, у свою чергу, вказав, що цей пакт — «ніколи не набереться чинності» через допомогу, яку Польща вже надала Україні у вигляді гуманітарної та військової підтримки. У відповідь Навроцький піддав сумніву ці заяви, наполягаючи, що у 2015 році, коли був прийнятий відповідний документ, ще не йшлося про масштабний військовий конфлікт на сході України. Спеціальний блок був присвячений питанням безпеки. Тушковий Тшасковський поставив питання Навроцькому щодо його регіональної позиції щодо вступу України до НАТО і звинуватив у тому, що його погляди схожі на «мову Володимира Путіна». У відповідь Навроцький підкреслив, що його висловлювання є послідовною позицією поляка, і додав, що якщо Зеленський та інші українці погано ставляться до Польщі, то право польського народу відкрите на говорити про це відкрито. Він акцентував, що мільйони поляків у Польщі не мають можливості озвучувати свої думки у страху бути звинуваченими у «путінській пропаганді». Що стосується відносин із США, Тшасковський засвідчив, що він ніколи не говорив жодних негативних слів про колишнього президента Дональда Трампа, і навіть має «сенсаційні зв’язки» з республіканцями. Він підкреслив, що Трамп цінує «жорстких, сильних і впливових» лідерів, які здатні захищати інтереси США і їхніх союзників. Навроцький, у свою чергу, визнав, що Трампу подобаються «сильні і впливові чоловіки», які говорять «голосом свого народу» і відстоюють свої позиції. Передісторія таких дебатів бере свій початок ще з результатів першого туру, який відбувся 18 травня. За його підсумками, до другого туру пройшли мер Варшави Рафал Тшасковський — кандидат від владної партії з 31,36% та Кароль Навроцький, керівник Інституту національної пам’яті Польщі, — кандидат від опозиції, що здобув 29,54%. Виборці з обох таборів готуються до вирішального голосування, яке стане вирішальним у формуванні майбутнього курсу країни щодо стратегічних питань міжнародної політики та внутрішніх реформ. Перші результати і мовчазна боротьба за незалежну позицію та безпеку країни створюють складну та напружену атмосферу напередодні виборів. Важливо відзначити, що тема України, її безпека та наші взаємини з Києвом, як і раніше, будуть залишатися головною у порядку денному майбутніх політичних обсужень і ухвалення рішень в Польщі. Ці дебати ще раз засвідчили: питання зовнішньої політики, міжнародних відносин та рівноваги на цьому полі залишаються найбільш спірними і здатними викликати емоційне напруження. Не виключено, що саме політична боротьба навколо цих тем буде визначати хід майбутніх виборів і формувати зовнішню політику Польщі у найближчі роки.