Згідно з результатами розслідування авторитетного британського видання Politico, німецька технологічна компанія Kontron, яка працює як у Європейському Союзі, так і в Великій Британії та Сполучених Штатах Америки, змогла здійснити постачання технологій до Росії, навіть попри запроваджені західні санкції, що мають на меті обмежити доступ Кремля до критично важливої військової та телекомунікаційної інфраструктури
Це викликає неабиякий резонанс серед експертів і політиків, адже порушення санкційних норм ставлять під питання ефективність заходів міжнародної спільноти щодо обмеження російської військової машини. За інформацією, здобутою з відкритих джерел і підтвердженою журналістами Politico, компанія Kontron застосувала схему із використанням своєї словенської дочірньої структури для здійснення експорту високотехнологічних товарів та технологій, які класифікуються як технології подвійного призначення — тобто здатні застосовуватися у цивільних і військових сферах. Так, у кінці 2023 року через цю структуру було відправлено ймовірно необмежену кількість технологій на суму понад 3,5 мільйона євро до російського підрозділу компанії — фірми Iskra Technologies. За словами представників Kontron, ця діяльність здійснювалася відповідно до уже виданих обмежень та дозволів, отриманих у відповідних урядових структурах, і вся поставка була частиною вже укладених контрактов, які не порушували чинне законодавство. Згідно з офіційними заявами компанії, після вступу в силу нового пакету санкцій ЄС 23 червня 2023 року і зокрема після 11-го раунду обмежень у червні, Kontron нібито припинила будь-які нові поставки до Росії, зосередившись лише на виконанні вже існуючих і зареєстрованих відповідних експортних ліцензій. Твердження компанії викликають певну настороженість, адже ключові елементи технологічного обладнання, що експортуються, зокрема комплект SI3000, здатний контролювати та перехоплювати трафік передачі даних у мережах зв’язку. Саме ці технології є стратегічно важливими для військових та спецслужб РФ. Наразі, офіційних повідомлень з боку Європейської комісії або німецького Центрального митного управління щодо розслідування фактів незаконного постачання не надходило. Водночас, оприлюднені дані дають підстави для роздумів щодо здатності Росії обходити санкційні обмеження і отримувати важливі технології, що можуть бути використані для модернізації військового потенціалу, зокрема систем спостереження, радіоелектронної боротьби та телекомунікацій. Певні експерти та політики вбачають у цій ситуації необхідність посилення міжнародних санкційних режимів і додаткових інструментів контролю за переміщенням високотехнологічних товарів. Родеріх Кізеветтер, депутат Бундестагу від ХДС і колишній аналітик НАТО з питань безпеки, наголосив у коментарі для журналістів: «Відсутність широкого доступу до західних технологій серйозно впливає на оборонну здатність Росії. Однак вона продовжує шукати шляхи обходу санкцій, зокрема через створення штучних ланцюгів постачання та використання офшорних та компаній-прокладок. Це дестабілізує глобальні зусилля щодо обмеження військових можливостей Москви і підвищує ризик ескалації конфлікту». Зміни на російському ринку також не залишилися непоміченими. За даними, що з’явилися раніше, компанія Kontron значно скоротила свої інвестиції у російське представництво після початку війни, зменшивши загальну кількість працівників з майже 600 до 240. Однак вона зберегла присутність на ринку через свою дочірню компанію Iskra Technologies, яка, за інформацією санкційних списків, потрапила під обмеження ЄС у грудні 2024 року, однак контроль над нею з боку Kontron залишився цілковитим. Розслідуваннями та судовими процесами у цій сфері займаються не лише німецькі правоохоронці, але й міжнародна спільнота. У Польщі вже кілька осіб заарештовані за ігнорування санкційних вимог, запроваджених проти Росії і Білорусі, що демонструє серйозність ситуації та необхідність посилення відповідальності. Загалом, ця історія підкреслює важливу проблему — навіть у часи максимальної міжнародної ізоляції та обмежень, Росія знаходить способи отримати передові технології, що ставить під сумнів ефективність санкційних інструментів і вимагає перегляду підходів у їх застосуванні. Водночас вона підтверджує, наскільки складно контролювати ланцюги постачань у глобалізованому світі і як важливо розробляти механізми для недопущення потрапляння стратегічно важливих технологій до рук потенційних противників.