Європейського рівня дискусія щодо статусу Угорщини у структурі Європейського Союзу знову загострилася
Німецькі парламентарі, представники Європарламенту — депутати Даніель Фройнд та Моріц Кернер — нещодавно зробили різкі заяви, закликаючи керівництво федеральної республіки та Міністерство закордонних справ Німеччини активізувати зусилля у напрямку призупинення права голосу Угорщини у рамках Ради ЄС. Така ініціатива зумовлена тривалими проблемами у сфері верховенства права, демократичних інститутів та правосуддя у цій країні, що викликає занепокоєння у європейських політиків і експертів. У листі до міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля, який мають у розпорядженні Spiegel і "Європейська правда", депутати наголошують: "Ми спостерігаємо систематичний демонтаж основоположних цінностей ЄС з боку Угорщини, включаючи ерозію демократичних інститутів та створення корумпованих структур влади". У документі підкреслюється, що тактика Будапешта порушує не тільки внутрішні норми і принципи Європейського Союзу, а й загрожує його єдності та стабільності. Особливу увагу у листі приділено необхідності активізувати застосування існуючих інструментів реагування. На всьому фоні підготовки до прийняття нових санкційних заходів, включаючи продовження заморожування російських активів та ухвалення 18-го пакета санкцій, на постійній основі обговорюється можливість поєднання більш жорстких дій. Адже через дружню до Кремля політику угорського уряду, досягти одностайності серед членів Євросоюзу щодо нових обмежень стає дедалі складніше. Зі свого боку, депутат Моріц Кернер зазначає: "Протягом кількох років Угорщина систематично руйнує верховенство права, підсумовують депутати, додаючи, що у цій ситуації особливого значення набуває стаття 7 Договору про ЄС, яка дає змогу тимчасово призупинити право голосу держави-члена у разі серйозних і тривалих порушень демократичних цінностей". В цей час Європейський парламент вже понад п'ять років ініціює процедуру застосування статті 7 проти Будапешта, однак її реалізація зазнала значних затримок. Рішення щодо долі Угорщини залежить від засідання Ради Європейського союзу, яке заплановане на 27 травня. За процедурою, для прийняття рішення потрібно єдине голосування всіх держав-членів, винятком є сама Угорщина, яка може утриматися від голосування або інакше блокувати ухвалення рішення. Окрім того, міністерства закордонних справ країн-членів у тісній співпраці мають підготувати аргументи й дії щодо фіксації тривалих порушень, що мають місце у Угорщині, зокрема у сферах правосуддя, незалежності суддів, свободи ЗМІ та боротьби з корупцією. Значний резонанс викликав і лист депутата від Естонії Маргуса Тсахкна, у якому він прогнозує, що у найближчий час ЄС може перейти до активних кроків щодо позбавлення Угорщини права голосу у Раді через блокування нею прийняття ключових рішень, зокрема у контексті санкцій щодо Росії. Наприкінці квітня 2025 року, за словами Тсахкна, ситуація досягла критичної точки, і можливе застосування статті 7 становить вже не просто гіпотезу, а реальну перспективу. На цьому тлі зростає напруга у європейських колах — питання про подальше покарання угорського уряду та його стримування від порушень принципів демократії та верховенства права стає дедалі актуальнішим. Водночас, питання досягнення одностайності всередині союзної спільноти залишається головним бар’єром для швидких і ефективних заходів. Експерти зазначають, що цей конфлікт може напружити і без того складну ситуацію у ЄС, а залишки довіри до Будапешта краще підкріплювати конкретними й послідовними кроками — зокрема, санкціями і можливим припиненням окремих прав у рамках регіональної спільноти.