Розкол у серці Європи: половина угорського суспільства незадоволена 15-річним керівництвом Віктора Орбана
Угорщина переживає час глибоких внутрішніх суперечностей та розкид у громадській думці щодо правління свого найдовше керівника – прем’єра Віктора Орбана. Оновлене опитування, проведене нещодавно і опубліковане інформаційним агентством Telex з посиланням на дані "Європейської правди", свідчить про те, що понад половина населення країни виступає з критикою його діяльності та вважає період його правління негативним або суперечливим. Згідно з результатами дослідження, 50% опитаних розцінюють вплив Орбана і його уряду як скоріше або чисто негативний стосовно розвитку держави. Водночас лише 39% респондентів висловилися за більш позитивний погляд на його діяльність. Варто зазначити, що серед прихильників провладної партії "Фідес" картина зовсім інша: майже 9 з 10 підтримують прем’єра і вважають його керівництво позитивним і плідним. Ледь 1% їхніх однопартійців сприймає ситуацію в країні негативно. Проте позиція опозиційних сил докорінно інша – 87% їхніх прихильників називають політику Орбана негативною, і всього лиш 1% при цьому оцінює її як дуже позитивну. Виборці цієї категорії вважають, що влада за цей час значно погіршила економічне становище і рівень життя у країні. Глибокі розбіжності проявляються й за віковими ознаками: громадяни старшого віку – віком понад 60 років – частіше ставляться до Орбана з відповідною симпатією і мають позитивні оцінки його роботи. А ця негативна думка дедалі частіше переважає серед молоді віком до 25 років, майже 60% якої вважають правління прем’єра негативним і руйнівним. Питання стану демократії та свободи в країні також викликає значні розбіжності. За даними дослідження, 40% прихильників "Фідес" переконані, що за часи Орбана демократія у країні стала кращою. Своїм досвідом і спостереженнями не поділяють переважна частина опозиційних виборців – у цій групі лише 2–3% вважають ситуацію кращою, а більшість переконані, що демократія погіршилася і ситуація стала більш авторитарною. Що стосується особистого добробуту, то думки знову розділилися жорстко. Звичайні користувачі голосували за дві крайності: 45% прихильників "Фідес" вважають, що рівень життя став кращим порівняно з часами 15-річної давнини, тоді як двома третинами представників опозиційних сил ігнорують цю картину і констатують поглиблення економічних проблем. Не дивно, що більшість опитаних схиляються до думки, що можлива змінити нинішнє керівництво через демократичний процес, однак рівень довіри до цього з часом знизився. Особливої уваги заслуговують дані щодо соціального і політичного клімату. 65% респондентів заявляють, що за час керівництва Орбана уряд, ймовірно, сприяє збагаченню багатих та забезпеченню прихильності через політичні зв’язки. Такі погляди поділяють і значна частина прихильників "Фідес" — 45% з них визнають, що політичні знайомства суттєво допомагають у просуванні по службі і у отриманні привілеїв. Що ж до перспективи зміни політики та влади, більшість опитаних вважає, що Орбану і його команді знайти шлях до перезавантаження через демократичні механізми навряд чи вдасться. Тільки кожен третій українцевий опитаний вважає цю можливість реальною. Водночас, саме серед представників опозиційних сил – особливо серед прихильників партії "Тиса" – рівень оптимізму з невтішних 45% підскочив до 54%, що дає надію на зміну політичної ситуації у майбутньому. Передісторія цього політичного полотна не менш напружена. Минулого року угорці масово протестували проти низки нововведень уряду, які викликали обурення громадськості і дипломатів Євросоюзу. Законопроєкт, спрямований проти незалежних ЗМІ та громадських організацій, а також закон про заборону ЛГБТ-прайдів, став каталізатором масштабних акцій протесту у Будапешті та інших містах країни. Угрупування опозиції та громадські активісти критично сприйняли нові норми, що обмежують права ЛГБТ-спільноти і закріплюють у Конституції обмеження для представників цієї меншини. Крім протестів проти нових законів, парламент ухвалив зміни до Основного закону, що також викликали хвилю обурення. До того ж уряд активізував зусилля контролю над коштами громадських організацій, вносячи їх до "чорного списку" за зразком із таких країн, як Росія та Білорусь. За новими законами, Управління з питань захисту суверенітету здатне визначати організації як загрозу, якщо вони отримують іноземне фінансування, включаючи гранти ЄС, і забороняти їхню діяльність. Масові протести, що охопили столицю, відбувалися під гаслами "За свободу і демократію" та "Проти репресій", але влада зберігає жорстку позицію. Відповідь уряду на опозицію і громадянські вимоги залишається стриманою та контрольованою, але рівень протестних настроїв – при цьому і критика владної політики – зростає. Чим завершиться ця гостра суперечка між владою і суспільством — наразі залишається невідомим. Втім, очевидно одне: Українська діаспора та міжнародна спільнота уважно слідкують за ситуацією, що наочно показує, наскільки швидко й боляче може рухатися країна до періоду внутрішніх викликів та трансформацій, аж ніяк не гарантованих європейською стабільністю і демократичним шляхом.