У світлі нових заяв представників Європейського союзу зростає занепокоєння щодо того, що настав час вийти з комфортної зони і прийняти більш важкі, радикальні заходи у відповідь на агресію Росії
За словами голови адміністрації нового німецького канцлера Торстена Фрея, Європі необхідно переглянути свою політику і наполегливо розглянути можливість запровадження максимально жорстких санкцій проти Кремля, включно із забороною на постачання газу або урану, а також застосуванням заморожених активів російської держави. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на інтерв’ю Фрея для Reuters. Детальніше: Торстен Фрей переконаний, що наступний, вже 18-й пакет санкцій у рамках безперервної кампанії тиску на Москву, повинен бути надзвичайно сильним і містити кроки, здатні "вплинути на інтереси не лише Росії, але й інших країн Євросоюзу". За його словами, Європа повинна подолати свої страхи і вийти за межі звичного статус-кво, застосовуючи заходи, які дійсно спрямовані на посилення санкційного тиску. На питання про конкретні заходи, які можуть увійти до нового пакету, Фрей підкреслив, що йдеться, зокрема, про заборону імпорту російського газу та урану, а також можливе використання заморожених активів російської держави як важелів впливу. За словами чиновника, саме такі кроки здатні суттєво нашкодити Росії та демонструвати єдність і рішучість Європи в протидії агресії. Глава адміністрації міністра оборонних справ Фрідріха Мерца також уникнути сторонніх звинувачень не зміг. Він висловив переконання, що Владімір Путін і надалі не має наміру шукати миру, навіть попри проведення мирних переговорів минулого тижня у Стамбулі. За словами Фрея, російські війська продовжують наполегливо атакувати позиції українських сил, і навіть навпаки – кількість та інтенсивність обстрілів зросла. «Він затягує час і розраховує досягти своїх цілей за допомогою військових засобів, - зазначив чиновник. – Це засвідчує його неспроможність до дипломатичних компромісів і бажання тримати ситуацію під контролем через грубий і безжальний тиск». Додатково, Фрей повідомив про можливе збільшення військової допомоги Україні з боку Німеччини. Згідно з проєктом бюджету на 2024 рік, країна має намір збільшити фінансування військової підтримки до 7 мільярдів євро, відзначаючи цю цінність як один із ключових інструментів для підтримки українців у протистоянні агресії Росії. У контексті останніх подій, 20 травня Рада Європейського союзу затвердила 17-й пакет санкцій проти Росії за її військову агресію та використання хімічної зброї проти України. У рамках комплексу заходів було розроблено й окремі санкції, спрямовані на обмеження гібридної діяльності Москви, зокрема у сферах дестабілізаційних операцій та кібератак. Деталі цих заходів передбачають застосування додаткових персональних санкцій проти низки росіян і російських структур, що беруть участь у гібридних атаках проти країн ЄС і їхніх партнерів. Отже, напруженість у дипломатичних колах зростає, а європейські влади закликають до більшої рішучості і готовності жорстко відповідати на виклики Кремля. Водночас, несподіваний і водночас цілком логічний заклик до виходу з "зони комфорту" і застосування більш радикальних заходів створює серйозний баланс між дипломатією і силовими методами у складному конфлікті, що триває. Така ситуація вказує на те, що Євросоюз, зусиллями своїх лідерів і представників, наполегливо шукає ефективні способи протистояння агресії, прагнучи якнайкраще захистити свої інтереси і підтримати Україну у боротьбі за свою незалежність.