У Брюсселі тривожно обговорюють новий сценарій розвитку подій щодо євроінтеграції України, який отримав у ЗМІ назву “план Б”
Йдеться про цілеспрямовану спробу створити альтернативний шлях до членства в Європейському союзі, обхід зволікання та блокування з боку Угорщини, зокрема її прем’єра Віктора Орбана. Це міжнародне політичне і юридичне рішення викликає неабиякий інтерес і водночас побоювання серед експертів і дипломатичних кіл. Згідно з інформацією, отриманою від джерел у Брюсселі, перші кроки у рамках цього "плану Б" вже зроблені, хоча офіційна позиція ЄС залишається стриманою і про них не повідомляється. Внутрішні документи та аналізи свідчать про те, що напередодні запланованих серпневих або вересневих переговорів щодо членства України у ЄС, тривають активні юридичні та процедурні підготовки, що дозволяють рухатися вперед навіть у разі невирішених суперечностей з угорською стороною. Основна ідея цього альтернативного сценарію полягає у створенні так званих "паралельних переговорів" — процесу, за якого, поза спільним форматом з усіма країнами-членами, Україна з 26 державами Євросоюзу (усі, крім Угорщини) веде окремі, але максимально синхронізовані дискусії. Це дозволить продовжити юридичну і технічну інтеграцію України до європейських структур навіть тоді, коли рішення щодо її кандидатства буде блокуватись спільною позицією Угорщини. Джерела безпосередньо зазначають, що ще минулого тижня вже були здійснені перші юридичні кроки у рамках цього "плану Б". Водночас, істотна частина цієї так званої "дискретної" дипломатичної роботи ще попереду і має бути впроваджена у довгостроковій перспективі. Передбачається, що у серпні-вересні, за умов відсутності позитивних сдвигів у угорсько-українських переговорах, буде запущено повноцінний паралельний процес. Що стосується технічних аспектів, то цей сценарій передбачає використання гнучкості європейського права, що дозволяє рухатися вперед без формальної одностайності. Там, де потрібно узгодити політичну волю всіх членів, 26 країн ЄС ведуть окремі переговори із Києвом по окремих документах і програмах, так званих "кластерах". Офіційно озвуч чат закінчення технічних і юридичних процедур для України очікується одночасно з оголошенням початку переговорів Молдови щодо набуття статусу кандидатки. Цей план передбачає також проведення міжурядових конференцій, які традиційно є визначальними у процесі розширення ЄС. За даними джерел, рішення про їх скликання не потребує одностайності, а навпаки — може бути прийняте у форматі, що дозволяє залучати Україну незалежно від позиції Будапешта. Крім того, є ідея провести спільні переговори для України та Молдови, що може мати кілька цілей. Для Молдови такі конференції мають завершитись офіційним визнанням виконання ключових критеріїв і зробити наступний юридичний крок до поступового набуття членства. Для України ж — цей процес матиме політичне підтвердження і стане гарантією, що невирішене угорське вето не стане на заваді її євроінтеграційного руху у майбутньому. Основна мета "паралельних переговорів" — створити можливість у будь-який момент, коли політична ситуація в Угорщині зміниться — зміни влади, політичної кон’юнктури або компроміси — швидко реалізувати всі упущені можливості і запустити повномасштабні юридичні процедури. Це, за задумом розробників, має забезпечити Україні більш гнучкі та мінімально залежні від зовнішніх блокувань шляхи до європейського співтовариства. Водночас, аналітики наголошують, що у цього "плану Б" є і власні вади. Багато експертів попереджають, що такий підхід може призвести до юридичних колізій, політичної нестабільності і послабленого потенціалу для цілісного і послідовного наближення України до стандартів та цінностей ЄС. Це може ускладнити подальше входження країни у спільний європейський простір, а також створити додаткові виклики для дипломатичних зусиль з боку інших членів союзу. Загалом ситуація залишається напруженою: Брюссель готує кілька сценаріїв дій, щоб підтримати прагнення України до вступу у Євросоюз незалежно від зовнішніх перешкод. Вони передбачають делікатне використання правових, політичних та дипломатичних інструментів для забезпечення прогресу, зокрема й у випадках, коли традиційний євроінтеграційний шлях ускладнюється або блокуються. Це — новий етап у комплексній стратегії європейської інтеграції України, яка може визначити її подальший курс на шляху до спільного Євросоюзу.