Молдовські владні кола офіційно підтвердили факт передачі до Європейського Союзу “вступних” документів без попередньої згоди Угорщини, що створює нову юридичну й політичну динаміку у процесі євроінтеграції цього країни
Це рішення викликало широке обговорення у дипломатичних колах та серед аналітиків, адже раніше офіційна процедура передбачала отримання згоди всіх країні-членів ЕС, зокрема і Будапешту, перед подальшими кроками у напрямку вступу. Речник молдовського уряду, Даніел Воде, у коментарі "Європейській правді" підтвердив, що країна здійснює цілеспрямовані юридичні та технічні заходи у рамках процесу підготовки до початку переговорів з Євросоюзом. За словами Воде, минулого тижня уряд затвердив три ключові дорожні карти, які і мають стати базовою документацією для визначення готовності Молдови до початку переговорів щодо членства у ЄС. Він наголосив, що наразі країна вживає всіх необхідних технічних та правових кроків для того, щоб Рада Європейського Союзу могла ухвалити рішення про початок переговорного процесу за окремими головами першого кластера. Це означає, що попри відсутність формальної згоди Угорщини, Молдова прагне рухатися в напрямку інтеграції. Раніше, посилаючись на джерела у дипломатичних колах, видання "Європейська правда" повідомляло, що Київ та Кишинів, не чекаючи на офіційну оцінку та запрошення з боку Євросоюзу — етих етапів, які вважалися обов'язковими для запуску переговорного процесу, — передали до Брюсселя "дорожні карти" своїх планів та критеріїв, що мають визначити готовність до відкриття переговорів щодо вступу. За інформацією джерел, головною технічною умовою для початку формальних переговорів є отримання позитивної оцінки цих карт від Євросоюзу та їх схвалення відповідно до існуючої переговорної рамки. Зазначалося, що ці документи були передані до Брюсселя та Польського головування у ЄС ще 15 травня. Офіційного коментарю щодо цього кроку правоохоронні органи або дипломатичні представництва ЄС поки не давали, але експерти відзначають, що такий маневр допомагає зменшити ризик затягування процесу через "вето" Угорщини, з усіма його політичними наслідками. Водночас цей підхід є відхиленням від стандартної процедури розширення, яку зазвичай застосовують до інших кандидатів. Зазначимо, що дані кроки були узгоджені з польським головуванням у Раді Євросоюзу і Єврокомісією, що свідчить про наявність спільної стратегічної домовленості. Таким чином, Київ і Кишинів прагнуть демонструвати свою готовність до вступу та активно шукають шляхи обійти проблеми, створені утиском угорського вето. Детальніше про ці процеси, а також про потенційний "план Б" для України у її євроінтеграційному шляху, читайте у нашій аналітичній статті під назвою "План Б" для вступу України в ЄС — як Брюссель готується допомагати Києву у боротьбі з угорським вето. В цій публікації розглядаються різні сценарії розвитку ситуації та можливі кроки сторін задля прискорення процесу та мінімізації нереалістичних затримок у процедурі розширення європейської спільноти.