Завершення ексгумаційних робіт у колишньому селі Пужники Тернопільської області отримало в польському політикумі та дипломатичних колах широкий розголос
Міністерка культури Польщі Ганна Врублевська назвала цю подію "політичним проривом" і висловила переконання, що вона має історичне й символічне значення не лише для двох країн, але й для усього регіону Східної Європи. Під час пресконференції, присвяченої завершенню робіт, Врублевська наголосила, що ексгумація в Пужниках — це подія надзвичайного історичного масштабу. Вона зазначила, що роботи проводилися у дуже складних умовах, враховуючи триваючу вже третій рік російську агресію та внутрішню нестабільність в Україні. За її словами, цей етап став не лише проявом військової та дипломатичної стійкості, а й "соціальним, політичним і психологічним проривом", оскільки він демонструє здатність двох країн іти назустріч одна одній у найскладніших обставинах через довготривалі переговори. Врублевська висловила впевненість, що цей жест відкриває нові можливості для пам’яті та пошани до історичних подій, підкреслюючи, що цей прорив був би неможливим без невимовної відданості багатьох фахівців — археологів, антропологів, істориків. Вона підкреслила важливість командної роботи та стандартів, яких досягли українські та польські експерти, розробивши спільний підхід до пошуків та ексгумацій. "Це приклад того, як у напруженому і конфліктному історичному контексті можна знайти порозуміння і довіру," — наголосила польська міністерка культури, додавши, що наразі триває процес погоджень у обласних адміністраціях України: з шести заявок на проведення пошуків у чотирьох вже отримано схвалення, а одна заявка стосується проведення ексгумації. Загалом, у Тернопільській області 24 квітня розпочався процес ексгумації останків польських жертв 1945 року, що загинули під час Другої світової війни. Тема повернення і перепоховання цих тіл тривалий час залишалася джерелом напруги — і між Україною, і з Польщею. Польська сторона, під керівництвом тодішнього прем’єра Дональда Туска, послідовно тиснула на українські урядові структури з вимогою скасувати мораторій на проведення ексгумаційних робіт, який було запроваджено у відповідь на хвилю вандалізму та нищення українських пам’ятників у Польщі у період 2015–2017 років. Питання історичних суперечок та пошуку взаєморозуміння на рівні міжнародних відносин залишається одним із найважчих у європейському просторі. Не випадково, згідно з інформацією, озвученою у Варшаві, вирішення історичних конфліктів та створення умов для відкритого діалогу стали однією з основних вимог для України на шляху її євроінтеграції. Польські політики відкрито наголошували, що здатність до компромісу і розв'язання давніх спорів — це не лише внутрішній стратегічний крок, а й важливий сигнал для Європейського Союзу. Таким чином, завершення ексгумації в Пужниках, незважаючи на складність і чутливість теми, стало символом нових тенденцій у польсько-українських взаєминах. Це свідчення того, що, навіть у найскладніших умовах та у разі гострих історичних суперечок, можливо знайти спільну мову, відновити довіру і просуватися вперед у напрямку довготривалого порозуміння. Очевидно, що цей історичний крок відкриває перехід до нових форматів співпраці, що дозволить у майбутньому уникати конфліктів і на основі спільної історичної пам’яті працювати над створенням більш стабільного і мирного регіону.