Вихід із тіні: Трамп відмовляється підтримувати нові санкції проти Росії у прагненні налагодити бізнес із Путіним
Після телефонної розмови з російським президентом Володимиром Путіним, колишній головний колода демократів і чинний екс-президент США Дональд Трамп здійснив несподіваний поворот у своїй політиці щодо конфлікту в Україні. Замість того, щоб підтримати новий пакет санкцій Європейського Союзу, який мав би посилити економічний тиск на Москву, він чітко дав зрозуміти, що сфокусований не на зменшенні агресії, а на укладанні вигідних для себе бізнесових угод із Кремлем. Таку позицію він озвучив у розмові з європейськими лідерами та українським президентом Володимиром Зеленським, переформатовуючи свою раніше висловлену підтримку санкційної політики і таким чином створюючи потенційний розкол у НАТО, котрий, за пpоєктами Путіна, мав би руйнувати єдність західних союзників. За інформацією видання The New York Times, Трамп під час бесіди з Зеленським та європейськими лідерами зазначив, що питання війни між Україною і Росією має бути вирішено самостійно сторонами, без втручання Заходу, і результат цієї співпраці потрібно шукати у двосторонніх домовленостях. Одна з головних новин — відмова від будь-яких попередніх погроз приєднання до санкційних механізмів і тиску на Москву, що викликало здивування та розчарування у європейських дипломатів і аналітиків. "Ці свідчення проливають світло на зміну політичної курсу, яку Трамп демонструє зараз, — коментують у редакції NYT. — Він фактично дистанціюється від ідеї утискати Росію санкціями, хоча раніше, ще під час президентської кампанії та й у період адміністрації, натякав на можливість швидких та кардинальних рішень у цьому напрямку. Якщо сьогодні він не змінить своєї позиції, то, відповідаючи Путіну, втратить шанс на те, щоб компенсувати незадовільний прогрес у дипломатії і дати Москві саме те, чого вона давно прагне — зняття з себе американського тиску і розколу у НАТО". Очевидно, що подібний крок був давно передбачуваний, враховуючи черговий емоційний візит Зеленського до Білого дому, а також нещодавню відставку американського посла у Києві. Експосол США в Україні Бріджит Брінк у коментарі NYT висловила думку, що політика адміністрації Трампа з самого початку зосереджувалася на тому, щоб створити колізію між Україною та Росією, а не на стимулюванні зусиль щодо зупинки агресії Кремля. "Замість підтримки України у її боротьбі, адміністрація фактично ігнорувала агресора, що дуже непокоїть Київ", — наголосила вона. Однак, за словами офіційних джерел у Білому домі, рішення відмовитися від санкційних заходів спрямоване передусім на економічні інтереси США. Чиновник, який побажав залишитись анонімним, пояснив, що подальше посилення тиску у вигляді нових санкцій могло б зашкодити комерційним проєктам та інвестиціям американських компаній у регіоні, тоді як Трамп прагне максимізувати вигоди для вітчизняного бізнесу. Варто зауважити, що цей крок став несподіванкою для багатьох аналітиків і політиків на Заході, адже ще зовсім недавно Трамп погрожував Росії новими санкціями у відповідь на її агресію, навіть висловлював ідеї швидкого закінчення війни у кілька годин. Зміна риторики і політичного курсу демонструє, що нинішній колишній президент готовий і далі йти шляхом пошуку бізнесових інтересів на російському напрямку, відмовляючись від будь-яких значних економічних санкцій та тиску. У своєму останньому дописі у соціальних мережах, Трамп наголосив, що питання врегулювання війни має вирішуватися у двосторонньому форматі, й натякнув, що погоджена у домовленостях із Москвою угода зупинить війну та дозволить відновити дипломатичні стосунки. «Умови припинення війни мають визначатися двома сторонами, які безпосередньо беруть у цьому участь. Тільки вони знають усі деталі і можливі рішення», — написав він. При цьому, він підкреслив, що відновлення відносин з Росією має для США великий економічний потенціал. За словами Трампа, потенціал російського ринку — створення нових робочих місць, багатство та можливості для американського бізнесу безмежні. Водночас він не уточнював, яким саме чином буде налагоджена співпраця, але тривалий час, який минув із початку війни, показав, що Трамп прагне відкрити американському ринку доступ до російського енергетичного сектору та ринку стратегічних металів і рідкоземельних ресурсів. Незалежно від офіційних підстав, аналітики і дипломатичні джерела наголошують, що цей курс — черговий крок у прагненні протидіяти напруженості продовж російської агресії. Але водночас, він викликає обурення серед західних союзників, які наполягають на реальній підтримці України і посиленні санкцій для стримування Кремля. Європейські дипломати вже попередили, що дії адміністрації Трампа можуть суттєво послабити спільні зусилля Заходу у контексті санкційної політики та здатності країн об’єднано чинити тиск на Росію. Загалом, нинішня ситуація демонструє, що у політологічних колах і серед експертів з міжнародних відносин формується думка про нову геополітичну гру, де економіка та бізнес інтереси йдуть на перший план, перетинаючись із стратегічними цінностями та безпековою політикою. Чи стане цей компроміс у політиці США фактором стабілізації ситуації у регіоні — залишається питанням відкритим, але очевидно вже зараз, що Захід і далі ризикує втратити єдність, якщо підтримка України та її боротьба за незалежність і суверенітет залишаться без ваги у політичних та економічних розрахунках американських лідерів.