Угорщина знову на передовій у боротьбі з таємною агентурою: викриття двох українських «шпигунів» викликає нову хвилю напруги у відносинах
У вівторок угорські спецслужби зробили гучну заяву, повідомивши про затримання та викриття ще двох громадян України, підозрюваних у шпигунській діяльності проти країни. Це черговий епізод у тривалій боротьбі між Угорщиною та українською розвідкою, яка вже давно перебуває під підозрою у проведенні нелегальних операцій на території Центральної Європи. Таке повідомлення спричинило широкий резонанс у політичних колах регіону та викликало новий імпульс до поглибленого аналізу ситуації. За словами Золтана Ковача, офіційного представника уряду Угорщини, причина затримань полягає у намірі цих осіб дискредитувати імідж країни на міжнародній арені та просунути інтереси зовнішніх гравців, що прагнуть послабити міжнародний статус Угорщини у контексті конфлікту в Україні. Сам Ковач з посиланням на слова лідера парламентської фракції "Фідес" Мате Кочиша повідомив про викриття двох осіб, імена яких офіційно озвучені: це Роланд Цебер і Іштван Голло. За даними угорських спецслужб, Цебер, який діяє поза легальним статусом, є, нібито, «нелегальним співробітником української розвідки», що налагодив контакти з опозиційними політичними структурами і намагався посприяти зміні позиції Угорщини щодо війни в Україні. Його роль нібито полягала у організації зустрічей із політичними та військовими діячами з метою підпливу на рішення у зовнішньополітичній сфері. У заяві відзначено, що зважаючи на його зростаючий вплив і активність, у 2024 році йому було заборонено безпосередній в’їзд до країни. Що стосується Голло, то його підозрюють у здійсненні шпигунської діяльності для отримання секретної військової та енергетичної інформації, яка потрібна українській стороні для ведення бойових дій. Сам він є громадянином України і, за даними угорських слідчих, намагався зібрати дані, що стосуються потенційних військових та енергетичних криз, а також потенційних сценаріїв розвитку ситуації у регіоні. В публікації наголошується, що ці дії є класичними прикладами операцій впливу, що мають на меті дискредитувати Угорщину на міжнародній арені та чинити тиск на уряд з метою коригування його політики щодо України. Водночас у самому уряді наголошують, що викриття цих агентів — це лише частина ширшої кампанії з протистояння зовнішнім розвідкам, які прагнуть посіяти дезінформацію та послабити стабільність країни. Звернемо увагу, що лише кілька тижнів тому, 9 травня, служба безпеки України повідомила про викриття агентурної мережі угорської військової розвідки, яка діяла на Закарпатті. За даними українських спецслужб, ця мережа займалася збором інформації щодо настроїв місцевих мешканців і їхньої реакції на можливе розміщення у регіоні так званих «угорських миротворців». Окремо слід зазначити, що в першу чергу Київ заявив, що угорські спецслужби прагнули просувати свої інтереси на території України і збирати розвіддані, що можуть бути використані у сфері безпеки та оборони. Реакція угорських дипломатів не забарилася: спочатку Будапешт заперечував будь-яке офіційне повідомлення з Києва і наголошував на тому, що країна ще не отримувала офіційних підтверджень щодо викриття угорських агентів. Втім, ця дипломатична тактика була недовгою: вже через кілька годин уряд офіційно заявив про видворення двох українських дипломатів, звинувативши їх у шпигунській діяльності — крок, що став відповіддю на висловлювання з Києва. На цьому протистояння не завершилося: Україна у відповідь вислала двох угорських дипломатів, що ще більше загострило ситуацію в дипломатичному просторі регіону. У контексті останніх подій важливо зрозуміти, наскільки дані дії вплинуть на стабільність відносин між двома країнами, а також на процеси співпраці у рамках Європейського союзу та НАТО. Загалом ситуація далі розгортається на фоні гострих політичних суперечок, і питання про роль іноземних розвідок у стабільності регіону та суверенітеті держав залишаються актуальними. Учасники експертної спільноти наголошують, що такі випадки підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки та обережного ставлення до інформаційних маніпуляцій і провокацій із боку зовнішніх гравців. Затяжні дипломатичні протистояння між Будапештом та Києвом демонструють, наскільки складною та багатошаровою є сучасна безпекова ситуація у регіоні, та закликають обережно підходити до аналізу і коментування подій, що мають міжнародний резонанс.