Російські правоохоронці засудили українського військового Віталія Луценка до 16 років позбавлення волі за нібито скоєний «терористичний акт» на території Курської області
Цей випадок викликав широкий резонанс у середовищі української громадськості та міжнародних спільнот, адже офіційна Москва поширює інформацію, що підриває репутацію українських збройних сил та їхніх військових. Згідно з даними, оприлюдненими слідчим комітетом Російської Федерації, Луценко, який є старшим солдатом у 33-му окремому штурмовому батальйоні Збройних сил України, був затриманий у жовтні 2024 року. За повідомленнями російських слідчих, він разом із групою військових перетнув кордон РФ і вчинив низку збройних дій у суджанському та кореневському районах Курської області. Вказується, що вчинки українського військовослужбовця включали погрози місцевому населенню, перешкоджання евакуації, а також відкриття вогню як по російських військових, так і по цивільних мешканцях. Крім того, під час операції Луценко нібито брав участь у блокуванні села Ольгівка, що стало предметом розслідування. Російські представники стверджують, що затримання відбулося в результаті ефективних дій військовослужбовців ЗС РФ, які передали його слідчим органам. За рішенням суду, Луценко був засуджений до 16 років позбавлення волі — з наступним трирічним строком у тюрмі та рештою у колонії суворого режиму. Це рішення викликало широке обговорення у суспільстві, зокрема серед українських політиків та експертів, оскільки воно свідчить про посилення репресій проти українських військових на території Росії. Зі своєї сторони, у російських офіційних джерелах зазначають, що такі дії є частиною боротьби з терористичною діяльністю та порушеннями кордонів. Водночас, цю новину було оприлюднено на тлі оголошення Росією про ще один вирок військовослужбовцю із України. Загалом, ситуація навколо засудження Луценка нагадує про напруженість у стосунках між двома країнами та становить одне з чималої низки подій, що свідчать про складність і багатогранність українсько-російського конфлікту. Передісторією цих подій є також рішення російських судових органів 19 травня 2024 року, коли вони визнали винним у терористичному акті українського військового Сергія Чумасова та засудили його до 15 років позбавлення волі. Це свідчить про тенденцію Росії застосовувати суворі міри та змагатися з українськими військовими, що потрапляють у поле їхнього юридичного переслідування. Якщо говорити загалом, то такі рішення формують уявлення про поточний стан справ у цьому конфлікті, де юриспруденція використовується як засіб політичного тиску та пропаганди, а українські військові опиняються під постійним натиском офіційної Москви. Водночас, Україна і її міжнародні партнери наполягатимуть на дотриманні прав людини та гуманітарних стандартів, а також на поверненні військових з полону та затримання через всю цю складну ситуацію.