Росія оголосила Amnesty International небажаною організацією у своїй території, звинувативши міжнародну правозахисну структуру у підтримці українського режиму та просуванні антиросійських ініціатив
Це рішення стало черговим кроком у масштабній кампанії Москви проти тих міжнародних інституцій, що критикують її дії під час так званої «спеціальної військової операції» на українській землі. За офіційною заявою Генеральної прокуратури Російської Федерації, Amnesty International Limited, що зареєстрована у Лондоні, тепер оголошена небажаною на території країни. У документі наголошується, що незалежно від заяв організації про свою орієнтацію на захист прав людини, у Росії її діяльність піддається жорсткій критиці. Російські правоохоронці вважають, що головний офіс Amnesty International у Лондоні зосереджений не на боротьбі за права людини, а на просуванні «русофобських» наративів, фінансованих потенційними прихильниками київського режиму. За версією російських спецслужб, з моменту початку так званої «спеціальної військової операції» представники Amnesty International нібито відкрито виправдовують дії українських неонацистів, закликають до посилення фінансової і політичної підтримки України, а також до санкційних заходів щодо Росії. Крім того, у повідомленні російської прокуратури зазначають, що організація у своїй діяльності підтримує екстремістські структури і фінансує іноземних агентів, що діють у Росії та інших країнах. Передісторія цієї постановки сягає минулого року, коли Amnesty International відкрито критикувала рішення адміністрації президента США Джо Байдена про передачу Україні протипіхотних мін. Тоді організація назвала це рішення «необачним» і закликала владу США переглянути свої дії. У 2023 році вона також активно документувала і публікувала докази злочинів, скоєних під час російської окупації українських територій, особливо зосереджуючись на стратах та грубих порушеннях прав людини, що стосуються мирних мешканців і дітей. Рішення оголосити Amnesty International «небажаною» є відображенням загострення російської дипломатичної та правової риторики у відповідь на критику з міжнародної спільноти щодо дій Москви у війні. Важливо зауважити, що ця заборона накладається не лише на діяльність організації, а й має на меті створити додатковий бар’єр для міжнародних правозахисних інституцій, що висловлюють невдоволення політикою Кремля. Загалом, цей крок спричиняє критику з боку міжнародної правозахисної спільноти та низки країн, які закликають до збереження свободи слова і діяльності незалежних організацій у Росії. Водночас, влада РФ продовжує свою політику щодо обмеження впливу іноземних структур на внутрішньополітичну ситуацію, що, на думку критиків, ще більше ізолює Росію на світовій арені та знижує рівень відкритості для міжнародних механізмів контролю за дотриманням прав людини.